У зв’язку з (неймовірним, як на мене) рішенням НТКУ про «вигнання» Шустера з Першого Національного, у декого виникає питання: а що, власне, не так було зі Шустером?  Шустер – дійсно майстер своєї справи, що з’явився на вітчизняних екранах та політиці (оскільки “екрани” тісно пов’язані з нею) 2005 року, після чого слова “політика” і “Шустер” почали утворювати стійку смислову асоціацію.

Спитаймо себе – чи покращилася якість вітчизняної політики (та політиків) за період з 2005 по 2013 рік? Настільки суттєвою є у тому “заслуга” Шустера – “майстра” перетворити політику на фарс, імітацію дії – на єдино мислимий прояв дії?

Поясню на пальцях. Шоу не сприяло вихованню свідомих громадян, здатних відділити «зерна від плевел», популістів від людей дії, покидьків від гідних.

Мотивація Шустера була неприкрито грошовою – практично всі учасники політичного ринку, з якими довелося зустрічатися, стверждували, що “вартість” участі для людини «з вулиці» (якщо тільки то не була знаменитість, що відбулася як публічна особа) сягала від 20 до 100 тисячів доларів за «вихід» (тобто, за участь у одній лише передачі-випускові Шоу).

Звичайно, у чутках суми могли дещо перебільшувати, але порядок приблизно саме такий —  це Вам підтвердить більшість українських політологів/політтехнологів. Звичайно ж, були «варіанти» – власники шоу могли по власній квоті провести певну кількість людей безкоштовно. Таким чином, маємо, як мінімум, два джерела доходів:

Шалений дохід від реклами;

«Внески» політиків за участь у програмі

Обрахуйте доходи Шустера від п.b, помноживши кількість політико-морд на відповідну таксу, і зрозумієте, настільки фінансово потужним був цей спритник, і який шалений спротив довелося подолати Зурабові Аласанії, щоб його витурити.

Так само, аж ніяк не сприяло укріпленню державності та патріотизмові ведення шоу російською мовою. Збоку (будь-який його випуск) виглядав приблизно так: надзвичайно «шустрий» на язик та відмінний модератор (варто віддати йому належне), і «колгоспники»-політики (дехто – україномовний, дехто – «донбасомовний»), коротше кажучи, таке собі шоу другосортних дебілів-очільників колишньої колонії, котрими «дириґує» інтелектуально на голову за них вищий іноземець.

Навряд чи Шустер мав якісь інші мотиви, окрім грошових – оскільки він іноземець-космополіт, якому начхати на цю країну, він експлуатував надані йому можливості без огляду на те, яку політичну культуру і цінності виховує його шоу, яких людей воно «піднімає» чи «опускає».

Наразі, ГПУ досі не може «знайти» винних у розстрілі Майдану, однак, треба дивитися в корінь, намагаючись зрозуміти, хто довів країну до Майдану, хто допомогав прийти до влади такому хижому і нелюдському керівництву – і тут рано чи пізно має прийти усвідомлення, що провина за всіх цих януковичів, бондаренків, азарових, – лежить на політтехнологах та іміджмейкерах, котрі начищали до лиску імідж усих цих «крєпких хозяйствєнніков» і «хазяйок», не розбираючи хто з них хто, а дивлячись виключно їм в руки.

Знаменитий випуск 29 листопада 2013 року – епізод обурення «регіоналки» Бондаренко, проти приходу в студію лідерів «Об’єднаної опозиції», – доказ того, що Шоу зазвичай іде по заздалегідь зрежисованому сценарію.

 Демократія – найгірша з усіх форм правління, якщо не рахувати усі інші: щось у цьому є. Не останню роль у погіршенні української демократії, її популізмізації відіграв Савік Шустер. З’явившись у 2005 році, він у різних іпостасях («Свобода Слова» на Пінчуковському ICTV, потім «Свобода Савіка Шустера» і, зрештою, «Шустер LIVE» на Інтері) він дуже талановито маніпулював громадською думкою, так, що, глядачеві (якщо тільки він не знає добре того чи іншого учасника шоу) ставала незрозумілою різниця між «помаранчевими» й синіми, націоналістами й про-російцями.

Здатна критично мислити, освічена людина помічала це з першого ж перегляду передачі – він же й, як правило, ставав і останнім. Не дивно, що шоу «розкусили», і це навіть знайшло свій вияв у вітчизняному гуморі – нижче Вашій увазі наведено відеоряд пародій на Шустер-LIVE від «Файна Юкрайна».

Тут влучно (ще 2009-го року) висміяли випуск за участю Кличка – Сюжет про «старий-новий рік» – натяк на нездар у гуманітарних міністерствах «Помаранчевої» доби. Сюжет «Кризис кисломолочных продуктов» – непогано проілюстровано закулісні домовленості Шустера з «учасниками» передач.

іСюжет «Ембарго на експорт гречки» – ілюстрація вміння «заговорити» важливе питання, у якому мало хто розбирається. Також радимо почитати статті про Шустера та Шустер-LIVE на Вікіпедії (тільки українською!).Сподіватимемось, що саме такими міркуваннями й керувалися у НТКУ, і що це спроба викинути «шустерщину» як явище з українського суспільного життя, а не банальна конкуренція за «шустерство» під Сонцем.

spilnotv.com