Слова представника ОП Ігоря Жовкви з критикою головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного за його статтю в журналі The Economist свідчать про розрив між військовим і цивільним керівництвом в Україні. Про це пише The New York Times.

Видання відреагувало на те, як заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, коментуючи статтю Залужного в журналі The Economist, заявив, що «військовим не варто виносити на публіку те, що відбувається на фронті».

«Це був яскравий публічний докір, який сигналізував про розрив між військовим і цивільним керівництвом у й без того непростий для України час. Розрив між генералом і президентом виникає в той час, коли Україна бореться у військовій та дипломатичній боротьбі. Її операції вздовж зіткнення не дали жодного прогресу, але призвели до великих втрат з обох сторін, і Україна стикається з посиленням російських атак на сході. Водночас у деяких європейських столицях та серед членів Республіканської партії США зріс скептицизм щодо допомоги Україні», — йдеться у публікації.

Видання вважає, що ознаки розколу з’явилися в п’ятницю, коли Офіс Зеленського звільнив одного з перших заступників генерала Залужного, командувача Силами спеціальних операцій генерала Віктора Хоренка, не надавши пояснень.

Журналісти пишуть, що американські військові офіцери, які працювали з генералом Хоренком, були здивовані новиною про його усунення та описали робочі стосунки з ним як «тісні та ефективні».

NYT пише, що звільнення Хоренка спантеличило багатьох людей, хоча «у лавах є нарікання з приводу того, що сприймалося як політично орієнтовані рішення щодо стратегії, включаючи початок десантного нападу через річку Дніпро на півдні України, який ще не закріпив плацдарму на контрольованому Росією східному березі річки».

Нагадаємо, у своїй статті Залужний вказує на те, що війна з рф стала позиційною, і для перелому потрібно зробити п’ять кроків. А саме: подолати перевагу ворога у повітрі, покращити можливості прориву мінних перешкод, посилити контрбатарейну боротьбу, забезпечити ефективну підготовку українських резервів та підвищити ефективність радіоелектронної боротьби.

Також в інтерв’ю The Economist головнокомандувач ЗСУ зауважив, що західні країни досі стримуються від надання Україні найновіших озброєнь.

«Аргумент»

2

“Зброя любить тишу”: офіс президента висловив невдоволення з приводу статті Залужного

04/11/2023 15:24

Заступник керівника офісу президента Ігор Жовква заявив, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний не мав би виступати в американських ЗМІ з оцінкою подій на фронті та переліком проблем і потреб та розкриттям стратегії українського війська.

Про це представник ОП сказав в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” 3 листопада – у слоті каналу “1+1”.

Коментуючи статтю та інтерв’ю головкома ЗСУ в журналі The Economist, Надзвичайний і Повноважний Посол Жовква був помітно роздратованим та сказав: “На місці військових я б, напевно, найменше, що робив би – це коментував би для преси, для відкритої публіки те, що відбувається на фронті, те, що може відбутися на фронті, якісь варіанти”.

За його словами, така інформація щодо подій на фронті полегшує роботу агресору.

“Таке враження складається, що нібито єдиний спосіб донести позицію України до західних партнерів – це отакі статті”, – сказав Жовква.

Він спробував пояснити, що інші канали комунікації – по лініях ОП, МЗС, МОУ – є більш дієвими.

Заступник керівника ОП Ігор Жовква в ефірі каналу “1+1” 3 листопада. Кадр відео

“Бо що нам казали [західні партнери]? “Артилерія далекобійна? Та про що ви говорите! Танки західні? Та забудьте. АTACMS’и? Та ніколи в житті. Літаки F-16? Не побачите навіть на картинці. А все це вже є, вже на полі бою й успішно застосовується українськими Збройними силами.
До речі, часто набагато ефективніше, ніж арміями країн держав-членів НАТО. І літаки будуть, бо українські військові пілоти навчаються”, – зазначив Жовква.

“Ви серйозно кажете про те, що це з’являється завдяки таким статтям? Ця стаття поставила більше запитань, ніж відповідей. Це перше.
Друге. У наших військових теж є свої канали комунікації. Нагадаю про формат “Рамштайн”. Де, наприклад, міністр оборони зі своїми колегами з понад [п’ят]десяти держав світу спілкуються, в тому числі і щодо питань зброї, і щодо цього, чого нам потрібно, і яка є стратегія.
Третє – ви кажете про питання, а яка стратегія України? Та не в листі конгресменів це тільки було поставлено. Під час візиту президента України до Вашингтона, коли були закриті зустрічі і в тому ж самому в Сенаті, і в Палаті представників, були і такі запитання, і президент на них відповідав”.

Ігор Жовква закинув Валерію Залужному розкриття стратегії ЗСУ.

“І безумовно, стратегію – напевно, точно не треба розкривати в статтях, правда ж? Тому існують відповідні канали комунікації”, – сказав представник ОП.

“Знаєте, такі речі люблять тишу. Зброя любить тишу. Якби ми розказували в пресі кожного разу про підсумки наших переговорів і радісно бігли на пресу, звітували, я думаю, що нас тих видів зброї не було би досі. І тих успіхів на полі бою не було би досі.

І дуже важливо, до речі, ефективно оцінювати ту зброю, яку нам постачають, і давати об’єктивні оцінки, наскільки ця зброя ефективно працює. Бо ми потім маємо розповідати нашим колегам західних країн: “Так ми вам дали, а кажуть, що якісь незадоволення відчуваються і так далі”, – зазначив дипломат із Банкової.

Ігор Жовква зазначив, що після виходу згаданої статті до нього телефонував один із керівників кабінетів лідера однієї із західних країн.

“Мене в паніці запитують, що доповідати “моєму лідерові? Ми дійсно в глухому куті?”, – переказав розмову представник ОП.

“Я впевнений, що все дуже уважно прочитано, занотовано, зроблено висновки”, – додав дипломат, який в ОП є заступником Андрія Єрмака.

На запитання журналістки, “а чому тоді виникла така необхідність Валерію Федоровичу написати цю статтю і опублікувати її в The Economist саме зараз?”, Жовква сказав: “Це ви мене питаєте? Напевно, це краще в нього запитати”.

ДО РЕЧІ.

Дискусію за участі Жовкви, політологів та дипломатів модерувала Наталія Мосейчук з телеканалу 1+1, яка агітувала за те, щоби взяти Коломойського на поруки, бо він такий білий та пушистий