Вищий антикорупційний суд (ВАКС) зменшив суму застави, викритої у хабарництві ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву з 75 млн грн до 55 млн грн. Відповідне рішення суд ухвалив 31 серпня, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Клопотання захисника підозрюваного… про зміну запобіжного заходу задовольнити частково. Зменшити розмір застави, визначений підозрюваним… ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 липня 2023 року як альтернативний запобіжний захід з 75 млн грн до 55 млн грн. клопотання відмовити”, — йдеться у судовій ухвалі.
Як повідомлялося, 11 липня Вищий антикорупційний суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва до 8 вересня. Як альтернативу цій мірі запобіжного заходу суд зберіг для Князєва можливість внесення застави у розмірі 75 млн грн.
Нагадаємо, 16 травня НАБУ та САП заявили про викриття схеми отримання хабара керівництвом та суддями Верховного Суду. Правоохоронці затримали чинного голову Суду Князєва та вилучили $2,7 млн. Пізніше САП повідомила про підозру Князєва та його спільника — адвоката.

Того ж дня пленум Верховного суду проголосував за недовіру голові Верховного Суду Всеволоду Князєву. Відтак він втратив статус голови ВС, але залишається суддею цієї інстанції.
18 травня Вища рада правосуддя задовольнила подання САП про арешт Князєва. У той же день ВАКС обрав запобіжний захід для Князєва у вигляді утримання під вартою з можливістю вийти під заставу у розмірі 107,3 млн грн. Згодом Апеляційна палата ВАКС знизила розмір застави до 75 млн. грн.
Справа, за рішення в якій голова Верховного Суду отримав хабар, пов’язана із структурами бізнесмена Костянтина Жеваго. За даними слідства, Жеваго особисто причетний до організації передачі хабара, хоча сам він це заперечує.
Йдеться про рішення, яким 19 квітня Велика палата Верховного Суду скасувала постанову Північного апеляційного госпсуду про визнання недійсною договору від 2002 року про купівлю-продаж 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) Ferrexpo та передачу їх у групу бізнесменів Олександра Бабакова, Євгена Гінера, Михайла Воєводіна та Сергія Шаповалова.
У 2005 році чотири компанії-продавці вже зверталися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу та проведення допемісій. Проте Вищий господарський суд України у лютому 2015 року став на бік нинішніх власників “Полтавського ГЗК” у корпоративній суперечці, яка тривала близько 10 років.