Звіт Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет виявив  низку проблем, які негативно впливають на ефективність державної політики щодо підтримки у лікуванні хворих на цукровий і нецукровий діабет, повідомляють Українські відомості з посиланням на  Рахункову палату.

Зокрема, на нецукровий діабет кошти медичної субвенції взагалі не використовувалися, а в реєстрі інсулінозалежних відсутні приблизно 20% хворих, які за власний кошт придбають ліки і тому не перебувають на обліку. Крім того, є питання щодо ціноутворення в рамках реімбурсації, а також щодо чинного порядку її реалізації, що потребує предметних змін.

Протягом 2018-2019 років та першого кварталу 2020 року надавалася субвенція в розмірі 1,7 млрд грн для забезпечення реалізації пілотного проєкту державного регулювання цін на препарати інсуліну та надання можливості хворим на цукровий діабет першого типу за рецептами отримати в аптечних закладах безкоштовно або з незначною доплатою необхідні їм препарати інсуліну. Але ці кошти не повною мірою забезпечили потребу хворих на діабет в препаратах інсуліну.

Рахункова палата перевірила 18 об’єктів, на які припадають 6% загального обсягу видатків за період, що підлягав аудиту. Встановлено факти завдання матеріальних збитків територіальним громадам на загальну суму 978 тис. грн, неекономне використання — понад 533 тис. грн, заподіяння матеріальної шкоди громадянам — 58,9 тис. грн, та інші порушення, пов’язані з виконанням умов договорів та складанням звітів про відпущені препарати інсуліну на загальну суму майже 15 млн грн.

Аудиторами встановлено недосконалість вимог до аптек щодо відшкодування вартості інсуліну та звітування. Крім того, Міністерство охорони здоров’я не створило належні умови для обліку хворих на цукровий та нецукровий діабет.

З 2018 року МОЗ скасувало ведення обліку таких хворих. Фактично обліковуються лише хворі на цукровий діабет, які приймають інсулін. Ці дані вносяться до електронного Реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Таким чином, на рівні держави відсутня узагальнююча інформація щодо стану поширеності захворюваності на діабет. Це, у свою чергу, перешкоджає прийняттю своєчасних рішень щодо його подолання.