Підвищення тарифів на електроенергію для населення та прайс-кепів (максимальної ціни) на ринку електроенергії поки що не призвели до підвищення його ліквідності, що було метою прийняття таких рішень. Проте ефект від цих рішень настане у перспективі. Про це заступник глави офісу президента Ростислав Шурма заявив в інтерв’ю українському Forbes.

Він визнав, що енергоринок поки що не відчув очікуваного ефекту від підвищення цін на електроенергію для споживачів. Це рішення мало зупинити нарощування боргів на ринку електроенергії та покриття витрат “Енергоатому” на компенсацію тарифів для населення, які все одно залишаються нижчими від ринкових.

“Енергоатом” через літню ремонтну кампанію працює чи не на половину встановленої потужності на підконтрольній території. Тому немає ефекту від рішення щодо підвищення цін. Цей ефект буде після того, як “Енергоатом” вийде хоча б на 80-90% від проектної потужності приблизно через місяць після початку опалювального сезону”, — сказав Шурма.

«Так, з листопада-грудня «Енергоатом» отримуватиме гроші, які покриватимуть поточні витрати та частково борги за попередні періоди», — спрогнозував заступник глави Офісу президента.

Водночас він зазначив, що «ніхто не очікував, що це рішення стане панацеєю, що наступного дня ринок енергетики збалансується». “Всі розуміли, що буде відкладено ефект цього рішення… Зараз ніхто не каже про колапс, щось пішло не так. Все йде за планом… Завдяки ухваленим рішенням ми принаймні призупинили збільшення проблеми: борги не зростатимуть. У разі повернення під контроль ЗАЕС протягом року-півтора буде можливість навіть погасити всі ці борги”, — вважає заступник голови ВП.

Водночас він пояснив звернення “Енергоатому” про компенсацію з бюджету приблизно 35 млрд грн за виконання ПСО (спеціальних обов’язків щодо компенсації вартості тарифів для населення) тим, що з окупацією Запорізької АЕС компанія втратила понад 40% виробництва та виручки на тлі збереження багатьох її витрат, що негативно вплинуло на финрезультат.

“Компанія майже всю вироблену електрику продає населенню за схемою фінансового ПСО, тариф був 1,2-1,4 грн за кВт-год без ПДВ. Із них майже 40 коп. забирає «Укренерго» за передачу, в середньому 1,1 грн — обленерго за дистрибуцію. Тобто «Енергоатом» не просто віддає електрику дешево, а ще й доплачує 10-20 коп. А ще є витрати на зарплати, паливо, ремонти”, – розповів Шурма.

Водночас він підкреслив, що остаточно “вилікувати” ситуацію на енергоринку зможе лише приведення тарифів у відповідність до ринкових цін, але під час війни влада не може це зробити “з соціальної точки зору”.

“Влада не може перекласти на людей таку відповідальність і такий тягар. Треба буде робити це поступово”, — наголосив він.

Як повідомлялося, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус визнав, що підвищення тарифів на електроенергію для населення та “прайс-кепів” на ринку електроенергії поки що не призвели до підвищення його ліквідності, що було метою ухвалення таких рішень. .

Нагадаємо, Кабінет міністрів з 1 червня підвищив тариф на електроенергію для населення майже вдвічі — до 2,64 грн за кВт-год. Він діятиме до 31 грудня. За словами Міністра енергетики Германа Галущенка, після підвищення тарифу середня сума у платіжці за електроенергію для однієї родини зросте орієнтовно на суму до 250 гривень.

Крім того, з метою покриття дефіциту увечері з 1 липня в Україні підвищили максимальні ціни на електроенергію («прайс-кепи») на 19:00-23:00 на 80% — до 7200 грн/МВт-год. У період з 23:00 до 7:00 (мінімальне навантаження в енергомережі) вони підвищені з 2000 до 3000 грн за МВт-годину, або на 50%, з 7:00 до 19:00 (максимальне навантаження) — з 4000 до 3000 грн. 5600 грн./МВт-год, або на 40%.

У результаті середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на ринку «на добу вперед» (РДН) у липні зросла на 23,5% — до 3669,87 грн за МВт-годину, порівняно з 2971,41 грн за МВт-годину у червні .