Українська митниця не може похвалитися кристальною репутацією. Багатогодинні й навіть багатоденні черги та корупція нікуди не поділися.

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій кожні два місяці моніторить роботу прикордонних переходів із погляду як підприємців, так і простих громадян. Про результати нового громадського моніторингу “Наш кордон” недавно розповіли учасники проєкту, а це й представники митниці, й Мінфіну і власне Інституту. Представниця Міністерства фінансів Олена Галдецька запевнила, що моніторинги викликають великий інтерес і допомагають усувати виявлені вади. Однак роботи непочатий край.

“Легше не буде, бо Україна взяла на себе зобов’язання з євроінтеграції. Ми маємо намір інтегрувати митне законодавство не вибірково, а загалом. …Є в бізнесу певне неприйняття, але згодом, я гадаю, всі звикнуть і адаптуються до нових умов. … Зокрема, платежі в ЄС проводяться трохи інакше, ніж в Україні, і нам доведеться відобразити все це в нашому законодавстві. Тож нас очікує чимало викликів”, — зазначила представниця Мінфіну.

Головний виклик — час

За словами Дар’ї Шаповалової з Інституту економічних досліджень, у червні витрати часу для проходження всіх процедур із того боку становили 138 хвилин. Це трохи вище за середні показники. На українському боці громадяни витрачали в чергах 126 хвилин. І це дуже різкий стрибок порівняно з попередніми місяцями. Зокрема, у квітні термін проходження української частини кордону становив 95 хвилин. 

Усього ж на перетинання кордону з обох боків громадяни витрачали в червні 264 хвилини. І це піковий показник. 

Ще один пік був у вересні — 273 хвилини, після чого терміни перетину кордону пішли на спад і у квітні становили лише 218 хвилин. Однак у червні — знову різкий сплеск. Але виїжджати нині простіше, ніж в’їжджати. Що цікаво, на кордонах частіше стали проводити особистий огляд, причому по обидва боки кордону. 

Так, у квітні було оглянуто 2% мандрівників як з одного, так і з іншого боку кордону. У червні цифра подвоїлася. У червні стали трохи лінуватися українські прикордонники. Якщо у квітні 59% опитаних повідомили, що прикордонники самі збирали паспорти в пасажирів автобусів, то в червні показник упав до 56%. Решта вишиковувалися в чергу до віконця паспортного контролю.

Прикордонники по той бік кордону, навпаки, стали енергійнішими. Якщо у квітні лише в 37% опитаних збирали паспорти, то в червні — аж у 47%. Решта — в чергу до віконця. Як з’ясувалося під час опитувань, на українському боці прикордонного переходу спокійніше ставляться до перевірки вмісту валіз і кишень мандрівників — тільки 9% опитаних разом із речами пропустили через рамку (у квітні стільки ж).

На закордонній стороні переходу — аж 29%. Але якщо у квітні валізи давали понюхати українським службовим собакам лише 14% опитаних, то в червні — уже 19%. Закордонних цуциків залучали до роботи лише в 16% випадків, судячи з опитувань.

Серед скарг опитаних українських мандрівників при перетинанні кордону на першому місці, звичайно ж, черги (74% опитаних у червні, у квітні було стільки ж). Працювати чиновники на кордоні почали повільніше (у квітні 36% скарг серед опитаних, а в червні — уже 44%). Поскаржилися на відсутність місць для прийому їжі з українського боку 26% опитаних, із закордонного — 19. І чверть опитаних поскаржилися на відсутній або закритий туалет. Невже туалет — це невирішувана проблема?

Що дуже сумно, оцінка перетинання кордону з українського боку з’їхала з 47% задоволених сервісом у вересні минулого року до 32% у червні цього. Може, спека розслаблює? Ефективність роботи зарубіжних митників і прикордонників теж стала гіршою: у вересні її якістю були задоволені 48% мандрівників, а в червні — лише 31%. Дивні коливання, гідні глибокого наукового вивчення. Поліпшити санітарні умови, в тому числі в туалетах!

Наші дослідники на основі зібраних матеріалів розробили такі рекомендації для митників і прикордонників:

• продовжити роботу з організації на території пунктів пропуску місць для відпочинку й прийому їжі, їх явно бракує. Поліпшити санітарні умови, в тому числі туалетах. Збільшити кількість співробітників прикордонних і митних служб по обидва боки й ліквідувати черги;
• поліпшити доступ до мереж мобільного зв’язку українських операторів.

Загалом, слід подумати про людей, які годинами перебувають у пунктах пропуску.

Тепер про бізнес

Інститут під час моніторингу зазначив поступове зростання використання підприємствами режиму спільного транзиту (NCTS). Однак бізнес висловлює побоювання у використанні нового сервісу. Що добре, всі одноголосно зазначають позитивний ефект від впровадження механізму “еЧерги”.

Але й тут не без ложки дьогтю: на низці митних пунктів виявили, що є паралельні черги, з допомогою яких обходять основні. Черги на кордоні… Вони — основна перешкода й для підприємців при здійсненні імпортно-експортних операцій, оскільки бізнес втрачає гроші й контрагентів. Справді, якщо покупцеві товар потрібний завтра, а не через десять днів, він починає шукати іншого постачальника.

Також спливла проблема, коли митні брокери не можуть перевірити достовірності сертифіката Євро-1. Усі ці нісенітниці боляче б’ють по гаманцях бізнесу і, в остаточному підсумку, по державній скарбниці. Виникають і перешкоди з боку сусідніх країн. Зокрема, в Польщі бракує електронних пломб із GPS і інших засобів відстеження транзиту.

Результат цієї нестачі — черги. А словенці, наприклад, нерідко відмовляються відкривати декларації Т1 у напрямку України, мотивуючи це ризиками, що товар до одержувача не доїде й закрити таку декларацію вже не вийде.

Проблеми з платежами

Та, мабуть, найпотужніший удар по українському бізнесу — це проблема завершення зовнішньоекономічних контрактів, за якими до 24 лютого 2022 року було зроблено платежі на адресу контрагентів із Росії та Білорусі.

Опитані вказують, що й досі до них застосовують засоби валютного контролю за цими контрактами. Залишається проблемою також сплата арбітражних зборів у суди іноземних юрисдикцій. Як і неможливість здійснити платежі за договорами позик, франчайзингу й інших, які не належать до імпортно-експортних поставок. 

На практиці дозволів на здійснення таких операцій не видають. Під час моніторингу викристалізувалася пропозиція спростити перереєстрацію релокованих підприємств. Ще одна пропозиція з боку Інституту — провести додаткову роз’яснювальну роботу серед представників бізнесу у зв’язку з очікуваним скасуванням декларації типу ЕА, бо не всі розуміють, як система працюватиме надалі.

Є над чим попрацювати і чиновникам, і громадським працівникам, і самій митниці. Так, їх теж опитували під час моніторингу. Там традиційно побоюються нових реформ, перевірок, надмірного контролю і… втрати незалежності митних органів. Отакий погляд із паралельної реальності…

Віктор КОНЕВ, академічний філолог, zn.ua