Слева направо: губернатор Брыль, глава облсовета Самардак и мэр Запорожья Буряк

Прочитав в останньому номері газети «Индустриальное Запорожье»(26 травня) надзвичайно гарний і цікавий репортаж журналістки Діани Семенової «Тройное счастье», де річ йде про молоду сім’ю Юлі та Андрія Мошкових, у яких рік тому народилося троє дівчаток – Аліана, Мілена та Вікторія.

Ознайомився із великим задоволенням і одночасно засмутився, бо рік тому наше велике місто (одна «Запоріжсталь» чого коштує!), все керівництво міста (був Сін, а тепер Буряк) і області нічого не зробили для того, щоб вирішити питання молодої сім’ї!

Я буду тільки наводити факти із статті Діани.

Каже Юля, молода мама: «Главная сложность в том, что мы живем в общежитии и у нас нет своей кухни, ванной и туалета… Все наши болезни – исключительно от того, что мы живем в общежитии. Детей купаем в ванной и несем их потом, хоть и закутанных, по холодному коридору. В комнате нет воды, а я не могу каждый раз выбежать в другой конец коридора, чтобы помыть руки. Отопление отключили 1 марта, по всем стенам пошел грибок. Кроме того, нас пятеро прописано, и получается, что из девяти человек, которые пользуются кухней, мы платим за пятерых, хотя девочки кухней не пользуются. У нас выходит около 900 киловатт электроэнергии в месяц. Если бы не льготы мы бы не потянули. С 50-процентной скидкой и без отопления у нас получилось 1500 гривен за прошлый месяц».

Андрій, молодий батько: «… мы были у мэра Владимира Буряка. Нам предложили место в общежитии. Там бывший актовый зал переведут в жилое помещение. Надеемся, что в этом году начнется ремонт. Мы бы хотели, чтобы нам закупили материалы, а ремонт сделал я. 15 лет я уже работаю строителем».

Господи! Про що йде мова! На очах у всього міста, на очах постійно багатіючих керівників міста і області (тільки подивіться декларації у Буряка та Бриля із Самардаком!), молодій сім’ї із трьома гарними дівчатками, які провели першій рік свого життя у якомусь задрипаному гуртожитку, приходиться животіти у цьому помешканні!

Панове Буряк, Бриль, Самардак, Фролов, Артюшенко, Сабашук, у Вас, що, немає своїх дітей? І ви так само опікуєтесь ними, як не звертаєте увагу на цю золоту родину? Не повірю! Щоб вас дощ намочив, любі ви коні Пржевальського!

Послухайте далі цих чудових наших запоріжців, Юлю і Андрія!

Юля: «У каждой свои только соска и кроватка, которые нам подарил голова облдержадминистрации, ныне председатель облсовета Григорий Самардак (Господи, пане Григорію!). Одежду покупала моя сестра, она живет в Америке. Мне страшно представить, сколько бы мы потратили. Сестра нам прислала уже и платье на годик».

Андрій: « В больнице недавно целый месяц пролежали. Сильно болели, причем всем, что есть, — переводили из отделения в отделение».

Юля: «Изначально поселили не одних в палате, поэтому лежали с одним, заразились другим, потом третьим… Мы написали отказную, забрали детей домой и вычухались».

Дорогі лікарі, ви давали клятву Гіппократа? Дивлячись з усього цього, мабуть, ні!

Юля: « Все траты умножаются на три. Конечно, сложно. Когда малышки ели только детские смеси, у нас в день уходила одна банка. Мы покупали далеко не самое дорогое, но в день выходило порядка 70 гривен. Большой пачки памперсов, которая тогда стоила 230 гривен, нам хватало на два-три дня. В целом, на питание и подгузники уходило по 3,5 тысяч гривен. А в больнице полежали месяц – и только за лекарства отдали 15 тысяч гривен!»

Буряк, Самардак, Бриль, де ви із вашими файними прибутками? Невже мозок у вас перестав працювати? На очах у всього міста (спасибі Діані Семеновій, що звернула увагу усього запорізького товариства!) молода сім’я із трьома діточками залишилася сам на сам із своїми проблемами!

Один тільки батюшка, коли Юля із Андрієм прийшли в храм, щоб похрестити своїх діточок, заборонив брати з них гроші. Спасибі Вам велике, святий Отче!

Що можна сказати на закінчення? Чи є в нас у місті люди, які можуть вирішити питання молодої сім’ї? Дати їм окрему квартиру? Є!

Вони завжди у нас на слуху, коли їм потрібно щось від влади, поки вони самі не влада! Головко, Карташов, Ванат, Білоусенко, брати Кальцеви, сам непотопляємий Сін. До цього списку потрібно долучити і Буряка із Шурмою (а за їхніми спинами майорить сам Ахметов, — краще б він дав гроші не футбольному клубу «Шахтар» а цьому чудовому сімейству!).

Усі вони, як би захотіли поворухнути єдиним своїм мізинцем, вже б у Юлі із Андрієм була б гарна квартира для їхніх трьох безцінних доньок!

Але ж для цього потрібно бути просто людьми!

Віталій Шевченко, м. Запоріжжя