СІНхронна влада. Комунальний фейлетон

Зустрів біля нашого будинку сусіда, Фінсанича, сидів біля входу. Поздоровкалися. Ну, як не поздоровкатися! Дипломат, історик, академік.

Коли вип`є, а п`є він кожного дня, то тільки чуєш:

— Ты меня не трожь! Я академик!

Дуже впливова людина. Якось почув, як наші сусіди, з машинами, не можуть виїхати з двору, скрізь побиті дороги, у ямах:

— Сін обіцяв і нічого не зробив, ось і сидимо у дворі, не виїхати!

— Что? – каже, — дороги? ЛегкО!

І, дійсно, на другий день наїхали робітники із технікою, і до кінця робочого дня заасфальтували увесь обшир. Тепер тут їздять не тільки наші сусіди, а й усі навколо них.

Або дивлюся по ящичку місцеві новини. Бачу, а з мерії виходить наш академік. Ну, значить, щось хорошеє зробив для міста. Оце б тільки взнати, що саме.

Зараз літній сезон у розпалі і всі в місті забігалися заважати людям продавати овочі і фрукти, що вони виростили на своїх грядках. Не розуміють, що люди так тримаються від тих постанов, що клепають там наверху, у Києві.

Ну, ви знаєте, про що це я. Тобто, маю на увазі ціни про газ, світло, квартплату. Це, по математичному, зростаюча даність, а пенсія та зарплатня, навпаки, постійна даність, хоч би виросла на якусь копійчину!

Але народ не думає здаватися. Бореться.

Ось, візьміть в нашому мікрорайоні. Що роблять люди? Правильно, ховаються, як у війну.

Ми оце з академіком пішли купити свіжої черешні. Бачимо, несуться хто куди, ховаються, а за ними працівники Ленінської райадміністрації женуться. Та не самі, а ще й міліцію викликали собі на допомогу.

Розігнали усіх, так ми з академіком без черешні і залишились.

— Ти знаєш, — каже мені академік, — треба щось робити. Бо на завтра мені дружина наказала купити свіжих огірків. А з таким економічним життям як в нашому районі я її забаганку не виконаю.

Дивлюся, а люди із овочами та фруктами, хто встиг, розбіглися по дворам. Наче тобі сталося якесь стихійне лихо.

Десь вирує Майдан, воюють люди в АТО, а тут чиновнички кейфують у робочий час. Нічого не міняється у структурі влади.

«Дійсно, — думаю собі, — від всіх отих СІНхронних дій влади, життя людям немає. Сидять у своїх кабінетах і ніякими обценьками їх звідти не висмикнеш!»

Віталій Вітальєв. Запоріжжя

Для тих, хто не знає

Сін — це міський голова Запоріжжя

 

 

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.

Комментарии закрыты.