«Вчора у Львові стався випадок, що розчулив до сліз. Наче нічого особливого — просто людяність, але така рідкісна», — написав Святослав Роман.

Далі повідомлення було ось таким:  «Їдучи вчора по Франка, я побачив попереду на рівні з машиною, що їхала переді мною, стареньку бабусю, дуже згорблену, з палицею. Виглядала вона дуже бідно. В тому місці пішохідного переходу не було і пробігла думка, що вона так може простояти дуже довго. Бабуся зробила крок вперед і стало страшно, щоб Шевроле, що їхало переді мною, її не зачіпило. І тут — майже Диво..

Шевроле зупинилося, водій увімкнув аварійку, не соромлячись сигналів тих, хто «дуже поспішає» в нашому ряді за мною. З місця пасажира вийшла жінка і перевела цю бабусю через дорогу, здається, навіть, про щось ще з нею поговорила по той бік вулиці:)

Бажаю всім нам частіше опинятися «по той бік вулиці», вміти наважуватися на прості людяні вчинки..

Згадалися слова з пісні Тартака: «А насправді, так просто змінити життя..»

Дякую, ВС 5533 СН»