Член наглядової ради «Укрзалізниці» (УЗ), колишній депутат і журналіст Сергій Лещенко дав велике інтервʼю кореспонденту «Бабеля» Марії Жартовській – за умови, що вона погодить його перед публікацією. Узгодити інтервʼю зі спікерами рідко вдається гладко, але цей випадок виявився особливо складним. Після того як ми відредагували інтервʼю і надіслали текст на узгодження, Сергій Лещенко заборонив його публікувати і наполягав на тому, що його необхідно виправити та доповнити. Редакція «Бабеля» попросила надіслати правки і доповнення — Сергій Лещенко запропонував самостійно попрацювати з первинною версією, чорновою розшифровкою. «Бабель» не є PR-майданчиком для спікерів, тому редакція відмовилася це робити. Отримавши відмову, Сергій Лещенко перестав відповідати на повідомлення. Щоб не порушувати закон , ми опублікували свої питання без відповідей і заодно нагадали, що у 2015 році Сергій Лещенко назвав норму про узгодження інтервʼю різновидом цензури. Після публікації Сергій Лещенко написав у своєму Facebook, що його відповіді скоротили, а з розмови вилучили важливі теми (свої аргументи він виклав тут і тут), але все ж дозволив опублікувати матеріал без правок. Ось це інтервʼю.

-Як ти потрапив у наглядову раду «Укрзалізниці»?

-Був конкурсний відбір. Мою кандидатуру подали в пакеті разом зі Славоміром Новаком, керівником «Укравтодору» часів Петра Порошенка. Конкурсна комісія вибрала мене.

-Як ти потрапив у цей «пакет»?

-Не знаю, це не моя кухня.

—Як ти можеш не знати?

-Це конкурсна комісія зібрала заявки. Я заповнив пакет документів і відправив його на конкурс.

—Чому ти взагалі вирішив рухатися в цей бік? Під час роботи в Раді ти не говорив, що тобі цікава «Укрзалізниця».

-Коли я був народним депутатом і членом антикорупційного комітету, інфраструктура була в моєму фокусі. Про плани не говорив, тому що їм могли перешкодити.

-Тодішній глава Офісу президента, твій давній знайомий Андрій Богдан, мав стосунок до твого призначення?

-Оскільки я представник держави в наглядовій раді, думаю, вищі посадові особи мали право вето з цього питання.

-А право запропонувати кандидатуру конкурсній комісії вони мали?

-Я не знаю.

-Які у тебе KPI (Key Performance Indicators — ключові показники ефективності)  як у члена наглядової ради?

-У членів наглядової ради немає окремих КРІ, вони є у членів правління. Наглядова рада — колективний орган. Він визначає стратегію, але не втручається в оперативне управління компанією. Але, наприклад, може впливати на відбір голови та членів правління УЗ.

—Ти ніколи не говориш про свою зарплату прямо. Кажеш — дивіться на сайті НАЗК. Ми подивилися — 332 000 гривень на місяць.

-Це до зниження.

-Твою зарплату Кабмін теж обмежив до 47 тисяч гривень?

-Так.

—Ось за ці 332 тисячі які KPI, яка відповідальність, інструменти?

-Спочатку про гроші. Наглядова рада сама собі зарплати не встановлює. Їх заснували законом, ухваленим за часів Порошенка, за який я, до речі, не голосував. Я вважаю несправедливим, що всі обговорюють мене, але не тих, хто був на цьому місці раніше. У певному сенсі це ціна моєї публічності.

Що стосується завдань, члени наглядової ради не борються з корупцією — вони координують відповідні підрозділи всередині. Наприклад, в УЗ є департамент безпеки. Це як спецслужба всередині держави, там працюють 200 осіб. Перезапуск всієї безпеки УЗ — один із наших топпріоритетів. Ми зараз затверджуємо нову структуру цього департаменту і прощаємося з корумпованими керівниками, які вже зайняли чергу, щоб відновлюватися на посадах через суди.

—Тим не менш, у чому твій особистий внесок? Чому твою роботу за значно меншу зарплату не може виконувати професійний експерт у транспортній сфері?

-Тому, що в експертів є конфлікт інтересів. Немає просто любителів залізниці, які збирали в дитинстві марки з паровозами. Більшість експертів так чи інакше повʼязані з бізнесами, які працюють у звʼязці з залізницею, — це постачальники залізниці або споживачі її послуг.

Коли в компанії є наглядова рада, в очах третіх осіб вона виглядає більш відповідальною. Наприклад, компанії з наглядовою радою можуть залучати кошти на світових фінансових ринках для свого розвитку. «Укрзалізниця» провела розміщення євробондів. Наглядова рада УЗ складається з 7 членів, четверо з них незалежні, а троє призначені акціонером УЗ — Кабміном.

—У кінці квітня ти отримав понад 320 тисяч гривень від компанії Eaton Vance Corp ( Одна з найстаріших компаній з управління інвестиціями у США. Що ти для них робив?

-Я надаю їм консалтингові послуги.

—Якого роду?

-Це наші приватні відносини. Який консалтинг може бути — інформаційний.

-Ти був одним з перших лідерів громадської думки, який публічно підтримав висунення Зеленського у президенти. Тоді ти розраховував отримати від майбутньої влади щось взамін, наприклад, високу посаду?

-Питання в лоб. Навіть якщо б я розраховував, то не сказав. Але, поклавши руку на серце, ми ніколи про це навіть не говорили. Інші хлопці демонстрували бажання [отримати посади]. [Олександр] Данилюк Довідка. Після перемоги Зеленського на виборах президента став секретарем Ради національної безпеки та оборони.  хотів бути премʼєр-міністром і прямо про це говорив.

Я підтримав Зеленського з кількох причин. По-перше, зміна влади і покарання злодійкуватих президентів дуже важливі для країни. Усунення Порошенка — важливий етап у розвитку України як демократії.

Друге — я розумію логіку історичних процесів в Україні. У нас до влади приходять то прозахідні, то просхідні представники. Кравчук був більш прозахідним, після нього був просхідний Кучма, прозахідний Ющенко, просхідний Янукович і прозахідний Порошенко. Після цього маятник почав рухатися в бік просхідного кандидата, але замість нього прийшов центристський президент. Хтось вважає, що він проросійський, але він не такий — він універсальний президент, який не намагається грати на крайнощах.

Третє — особисті якості президента. Для українців він завжди буде «своїм хлопцем» у токсичній і корумпованій владі.

-Умовний рейтинг Зеленського вже давно не 73 відсотки.

— Ці 73 відсотки — це штучний показник другого туру виборів. Відсутність у Зеленського політичного досвіду — його благо і формула успіху. Він не був у політиці — це робить його вільним від зобовʼязань перед кланами і групами впливів. Тому він буде постійно змінювати міністрів, премʼєрів, прокурорів. Усі пробудуть у владі не так довго, як хочуть. Таким чином, з одного боку, шукатимуть більш ефективних керівників, з іншого — людям подобається, коли нелюбого чиновника карають.

-Свій Telegram-канал (Довідка Канал має назву «Лещенко тут». На момент публікації інтервʼю у нього було понад 17,5 тисячі підписників) ти ведеш як хто — як колишній журналіст, як член наглядової ради УЗ?

-У сучасному світі зникли чисті форми та межі, де закінчується обʼєктивна журналістика і починається субʼєктивна. Хоча обʼєктивної журналістики в чистому вигляді взагалі немає — у кожного є свої симпатії та антипатії… У мене є міжнародна прескарта, освіта журналіста. Журналіст я чи ні? Це питання самоідентифікації. Але після походу в парламент я не можу вважатися обʼєктивним журналістом, я на це не претендую.

—У своєму Telegram ти адвокат Зеленського.

-Йому не потрібні адвокати, мені здається.

-Однак і в Telegram, й у своєму YouTube ти його захищаєш.

-Я щиро бажаю Зеленському успіху. Він пожертвував благополучним і успішним життям в імʼя змін. Його мотив у владі — історичні зміни. Не скажу, що я йому співчуваю, але я переживаю за нього. Тому що за багато речей він вигрібає незаслужено. Але його успіх — це успіх України. Ти на мене дивишся і думаєш: «Боже, цей чоловік писав [критичні] статті».

-Так я і думаю. Твій Telegram-канал зараз перетворився на дзеркало каналу (Довідка. На момент публікації у Telegram-каналу депутата Дубінського було майже 112 тисяч подписників. [нардепа від Слуги народу] Олександра Дубінського. Ти перейняв стилістику анонімних Telegram-каналів. В особистому каналі пишеш: «Наш інсайд підтвердився».

-Це просто форма мови.

-Це форма, але ти став частиною війни влади з олігархами?

-Я себе так не позиціоную, просто пишу про те, що знаю і можу написати. Зараз створюється пул Telegram-каналів, повʼязаних з двома-трьома політичними фігурами: Дубінським, [Ігорем] Коломойським, [блогером Анатолієм] Шарієм. Управляє цими каналами не одна людина, а, як вони це називають, «акціонерне товариство». Вони вибирають жертву, щоб вивести її з площини Telegram у медійну, і там порішити людину. Років через 50 журналістикою буде те, що ти створив сам. Усе, що в тебе буде, — твій YouTube-канал, Telegram-канал, Facebook-сторінка. Тому, якщо хочеш зберегти частку на цьому ринку, потрібно капіталізуватися вже сьогодні.

-Тобто ти капіталізуєш свої YouTube і Telegram-канали, захищаючи Зеленського?

-Ти кажеш «захищаючи Зеленського», а може, захищаючи цінності, які я вважаю правильними для України. Я захищаю геополітичний, ціннісний, поколінський вибір.

—Ти писав, що Кирило Тимошенко (Довідка Заступник голови ОП, який курирує медіанапрям) побудував систему взаємин з іншими телеканалами так, що у Коломойського не виходить шантажувати владу за допомогою його каналу «1+1». Як колишній журналіст як оцінюєш інформаційну політику ОП?

-У будь-якій країні влада хоче, щоб про неї говорили добре. Тому вона вибудовує конструкції, які не подобаються частини журналістів. Цей офіс діє точно так само.

-Ти кажеш, що шантажувати «плюсами» не виходить, але «Квартал» продовжує виходити на «1+1».

-Так, але «Квартал» — успішний медіапродукт, який дає «1+1» рейтинг. Це ще питання, хто кого більше радий мати: Коломойський — «Квартал» на каналі, або «Квартал» — використовувати Коломойського як свій медіамайданчик. Моя думка: Коломойський залежить від «Кварталу» і від Зеленського.

-Куди «Квартал» піде з каналу Коломойського? На канал Ахметова? Як можна боротися з олігархами, будучи залежним від них?

По-перше, якщо мені не зраджує памʼять, Зеленський не обіцяв воювати з олігархами, він обіцяв нові правила. Запитати про ці правила ми повинні принаймні на екваторі терміну, поки зарано. Зменшити вплив олігархів за місяць або навіть за рік можна тільки в умовах військової диктатури. Для цього потрібно перетворити країну на концтабір, і тоді б постало інше питання — якою ціною цього досягли. Але особисто я хотів би бачити результат швидше. Частина олігархів зараз поводяться так, ніби це остання можливість хапнути. Наче останній день живуть.

-Ти говориш про незалежність президента, але він одразу віддячив Коломойському за медіапідтримку: за списками «Слуги» йшли люди, близькі до Коломойського.

-Вибори були рік тому.

-Так, вони були давно, але зараз зокрема й через це СН не може самостійно ухвалити «антиколомойський» закон (Довідка,Закон, який забороняє повернення банків колишнім власникам. Насамперед спрямований проти колишніх акціонерів ПриватБанку — Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, які оскаржують законність його націоналізації. Рада ухвалила закон у цілому, і президент його підписав), Зеленський приїжджає в Раду і просить. Ти звинувачуєш Коломойського, але не говориш, як це вийшло.

-Є така пісня: «Я тебе зліпила з того, що було, а потім що було, те і полюбила». Ось «Слуга народу» — продукт моменту. Зараз очевидно, що Зеленський не буде слугою Коломойського, і ти сама сказала про «антиколомойський закон». У фракції СН є вплив Коломойського, але політика — це не статична річ, вона постійно змінюється. Якийсь час у фракції була потужна група Іллі Павлюка (Довідка. Непублічний бізнесмен із Чернівців Ілля Павлюк. У ЗМІ його називали одним з тіньових керівників штабу «Слуги народу», а до групи впливу відносили 30—40 мажоритарників), зараз її вплив став меншим.

—Ти підтримував призначення Саакашвілі в Кабмін і його прихід у владу. Але одна з причин, чому в Саакашвілі розчарувалися раніше — його таємна зустріч у Женеві з Коломойським у вересні 2017 року. Крім того, зараз головний політичний лобіст призначення Саакашвілі — Олександр Дубінський. Ти не бачиш звʼязку і протиріч у своїй позиції?

—Я не знаю, чи зустрічалися вони. Може, це правда, із Коломойським зустрілася половина політикуму. Але не можна говорити, що Дубінський — головний лобіст призначення Саакашвілі, масштаби особистостей несумірні.

—Що заважало знизити вплив Ріната Ахметова на країну після перемоги Зеленського? У нього був медіаресурс і дуже погана репутація після правління Порошенка.

-У нього було набагато потужніша зброя — 25 відсотків ВВП у руках. Якщо в тебе такий актив, то питання купівлі депутатів або питання впливу на суди — просто техніка. За Януковича у нього було 50 депутатів Партії регіонів, але 10 відсотків ВВП. А зараз у нього може 5 депутатів, але 25 відсотків ВВП. Вплив Ахметова не знизився — він менш очевидний, але більш небезпечний. Тому що депутат може піти з-під контролю, а з чвертю ВВП країни можна зробити колапс усієї економіки.

—Коли Порошенко був президентом, Коломойський, за словами тодішніх співрозмовників у владі, теж обіцяв покласти ПриватБанк, влаштувати колапс в економіці, кидав ключі на стіл і казав: «Забирайте банк». Але це не зупинило націоналізацію ПриватБанку. А Зеленському з Ахметовим щось заважає.

-У випадку з Коломойським наші західні партнери були учасниками протистояння, і, можливо, це зіграло вирішальну роль. Для мене питання — чому вони закривають очі на олігархію Ахметова. Тут мене можуть звинуватити у «проколомойській» риториці, але несправедливо, що Захід ополчився проти Коломойського, але не проти Ахметова. Чому для низки західних посольств один з олігархів є гіпертоксичним, а Ахметов — це такий олігарх епохи первинного накопичення капіталу зі своїми плюсами і мінусами? Може, таке ставлення тому, що Ахметов розмістив свої цінні папери на Лондонській біржі, і громадяни західних країн стали акціонерами цих паперів? Через це можна бути мовчазними спільниками корупційно-олігархічної моделі?

-Ще Зеленський обіцяв розібратися з проросійськими (Довідка. Телеканали ZIK, NewsOne, «112 Україна») каналами, які повʼязують з Віктором Медведчуком. Зараз представники влади — часті гості на цих каналах. Це компроміс, залежність?

-Ти мене питаєш про занадто спеціальні речі. Це кухня, до якої я не маю стосунку. Я знаю, що «112 канал» позбавили цифрової ліцензії за Зеленського. Ти скажеш, що я зводжу все до Порошенка, але Зеленський має справу з наслідками помилок Порошенка. Тому що саме він повернув Віктора Медведчука в [політичну] гру, і не Зеленський посадив його на літак, який літав до Москви…

-Однак, ти або користуєшся послугами цих телеканалів, або ні — це усвідомлений вибір. У перші місяці після парламентських виборів депутатам СН ходити на ці канали забороняли.

-Можу тільки повторити, що говорив раніше: для влади це спосіб нівелювати вплив Коломойського за допомогою альтернативних каналів. Мені це не подобається, тому що це посилює того ж Ахметова, але як з цим боротися? Я думаю, тут може відповісти тільки той, хто перебуває в кріслі президента.

-Ти написав, що Андрій Богдан може балотуватися в мери Києва. Ти знаєш його понад десять років, навіщо йому це, кого він критикуватиме — Кличка чи «Слугу народу»?

-Ти мене питаєш про мотивацію інших людей. Я не знаю. Думаю, вибори мера Києва будуть мінівиборами президента, буде дуже багато кандидатів. Кличко спробує вивести в другий тур зручного і слабкого спаринг-партнера.

-Жодне твоє інтервʼю не обходиться без питання про квартиру (Довідка. У вересні 2016 року Лещенко купив квартиру площею 192 кв. м і вартістю 7,55 млн грн. Він позичив 3,77 млн грн у власниці «Української правди» Олени Притули і 2 млн грн — у банкіра Владислава Ендржиевського). Ти почав ремонт?

-Скоро чотири роки, як ми її купили, але досі туди не переїхали. Ремонт уповільнений, я не знаю, коли він закінчиться.

—А борги повернув?

-Ні, це теж не одноденна історія.

-Чим будеш займатися, якщо тебе звільнять?

-Думаю, що без роботи не залишуся, але запасних аеродромів не створюю. Тим більше, моя нинішня діяльність дозволяє поєднувати. У мене є робота в медіа, приватний консалтинг, невеликі доходи приносить мій YouTube-канал.

https://thebabel.com.ua