Зустрів біля нашого будинку сусіда, Фінсанича, сидів біля входу. Поздоровкалися. Ну, як не поздоровкатися! Дипломат, історик, академік. Коли вип`є, а п`є він кожного дня, то тільки чуєш: — Ты меня не трожь! Я академик! Дуже впливова людина. Якось почув, як наші сусіди, з машинами, не можуть виїхати з двору, скрізь побиті дороги, у ямах: —
Читать далее…

Лет этак 150 назад, откушав в клубной ресторации свежей соляночки с расстегаями и паровой севрюжинкой с хрустящими профитролями, попивая кофий с ликером и душистой манильской сигаркой, любили острословы, значительно улыбаясь и помахивая перстом указательным, ввернуть в застольную беседу что-нибудь этакое: «У нас, сударь, две напасти: внизу – власть тьмы, вверху – тьма власти».  Как  быстро
Читать далее…