Як землевпорядник Павлівської сільради судився з Вільнянською райдержадміністрацією за свій земельний пай. Позивач звернувся до суду з  позовом, в якому посилається на те, що 01.02.1993 року його було прийнято на посаду землевпорядника Павлівської сільської ради Вільнянського району  Запорізької області. На території Павлівської сільської ради до 07.12.1991 року діяв колгосп  ім.Ілліча,  у 1991 році був перейменований в АТ «Україна», а у 1993роцістав  сільськогосподарським акціонерним товариством закритого типу «Україна».

     31.03.1994 р. САТ ЗТ » Україна», в яке було реорганізовано КСП ім. Ілліча, отримало державний акт на право колективної власності на землю. До списків-додатку до державного акта на право колективної власності на землю позивача не включили.      Позивач вважає, що його помилково не включено до вказаного списку, чим порушені його права на отримання земельної частки ( паю).

       На обґрунтування свого позову посилається на наступне.   13 березня 1992 року Верховною Радою України прийнято постанову «Про прискорення земельної реформи та приватизацію земель»№ 2200-Х11.

      Пунктом 5 абзац 2 зазначеної постанови Кабінет Міністрів України було зобов’язано до 15.05.1992 року розробити і затвердити рекомендації по складанню проектів роздержавлення та приватизації земель, що перебувають у власності сільськогосподарських підприємств та організацій.

      Пунктом 6 зазначеної постанови було визначено, що нормативні вказівки Державного комітету України по земельних ресурсах з питань реформування земельних відносин, які не суперечать законодавству України є обов’язковими для виконання місцевими органами влади і управління, власниками землі і землекористувачами незалежно від форм власності та відомчої належності.

      На виконання зазначеного Державним комітетом України по земельних ресурсах, 15.05.1992 року було затверджено Рекомендації по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій.

       Пунктом 2.3 даних рекомендацій передбачено, що з метою обчислення розміру середньої земельної частки сільською, селищною, міською радою народних депутатів складаються і затверджуються списки, у тому числі осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі, до яких належать працівники освіти охорони здоров’я, культури, побутового обслуговування, зв’язку, торгівлі та громадського харчування, правоохоронних органів, рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів.

      Згідно проекту роздержавлення та приватизації земель САТ ЗТ «Україна»від 1993 року при визначенні середньої земельної частки враховуються сільськогосподарські угіддя, якими користується акціонерне товариство та громадяни в межах сільської ради. Загальна площа, що підлягає приватизації, розподіляється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві та проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері. До осіб, зайнятих у соціальній сфері відносяться працівники освіти, охорони здоров’я, культури, побутового обслуговування, зв’язку, торгівлі, правоохоронних органів, рад народних депутатів.

Розпорядженням голови Вільнянської райдержадміністрації від 23.05.2002 року № 255, на підставі зазначеного проекту роздержавлення та рішення Павлівської сільської ради від 10.03.2002року № 4, було затверджено розмір, списки осіб, що мають право на земельну ділянку. В зазначеному списку вказані  колишній голова Павлівської сільської ради  та секретар сільської ради. До даних списків вони були внесені на підставі проекту роздержавлення та приватизації земель САТЗТ «Україна»від 1993 року, як особи, зайняті в соціальній сфері.

Однак позивач, який відноситься до зазначеної категорії осіб,  на час роздержавлення  працював на посаді землевпорядника Павлівської сільської ради, але його до даного списку  не включили. Він звернувся до Вільнянського районного суду з відповідним позовом. Рішенням Вільнянського районного суду від 23.05.2008р.  позов було задоволено — за нимвизнано право на земельну частку (пай) із земель САТ ЗТ «Україна».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, у жовтні 2011р. прокурор району в інтересах держави в особі Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Запорізькій області подав апеляційну скаргу. Апеляційний суд Запорізької області своїм рішенням від 12 грудня 2011 року рішення Вільнянського районного суду від 23 грудня 2008 року скасував і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні моїх позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, зазначив наступне: Як роз’яснено у п.24 Постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»позови громадян, пов’язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку(пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Отже суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. Питання щодо включення його, як працівника, зайнятого в соціальній сфері, до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) та передачі йому у власність чи користування земельної ділянки, не було предметом розгляду органів виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, щоб свідчило про виникнення спору.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка, видана 16.04.2008р. ліквідатором САТ ЗТ «Україна»(а.с.43), зі змісту якої вбачається, що підприємство визнає помилковість невключення ними землевпорядника до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Таким чином, суд апеляційної інстанції фактично підтвердив той факт, що позивач дійсно має право на отримання земельної частки (паю), як особа зайнята в соціальній сфері, зазначивши, що позивач для вирішення вказаного питання повинен був спочатку звернутися до органів виконавчої влади.З огляду на викладене, позивач звернувся до голови Вільнянської районної державної адміністрації з заявою про отримання земельної частки (паю) на вищезгаданих підставах.

11.04.2012р. позивач отримав відповідь про відмову в наданні йому земельної частки (паю) з рекомендацією з цього питання звернутися до суду. Позивачу відомо, що на території Павлівської сільської ради є в наявності землі зазначеного фонду.

Відповідно п. ХІІ Перехідних положень Земельного кодексу України, землями за межами населених пунктів розпоряджаються відповідні державні адміністрації. Згідно ч.7 ст. 1 Закону України » Про порядок виділення в натурі (на   місцевості)   земельних   ділянок   власникам   земельних   паїв»   від 05.06.2003 № 889-ГУ, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено у судовому порядку.

      В судовому засіданні позивач наполягає на позові, представник РДА в судові засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання справи попереджений належним чином. Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню, оскільки підтверджується наступними обставинами:          згідно до вимог ст. 16 ч.1, 2 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 

Керуючись ст.ст. 209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 13,14 Конституції України, Указами Президента України №720 від 08.08.1995 року » Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям » та № 1523/99 від 03.12.1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», Законом України від 08.04.2003 року № 675- IV» Про внесення змін до Земельного кодексу України» , Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних паїв» від 05.06.2003 № 889-1V, суд вирішив:

1.Визнати за  позивачем право на отримання земельної частки (паю) у розмірі середньої частки (паю) по Павлівській сільській раді Вільнянського району Запорізької області, як особи, зайнятої в соціальній сфері та помилково не включеної до списку  осіб  доданого до Державного акту  на право  коллективноївласності на землю САТ ЗТ «Україна».

2.Зобов’язати  Вільнянську райдержадміністрацію  Запорізької області оформити право власності на  ім’я позивача на земельну частку ( пай) та виділити її в натурі у розмірі середньої частки (паю) по Павлівській сільській раді Вільнянського району Запорізької області.

Читав судову справу Петро Бережний