Президент Янукович своєю вказівкою передав вантажопотік на півдні України групі бізнесменів. Ці респектабельні підприємці і політики в минулому підозрювалися в міжнародній торгівлі зброєю та відмиванні коштів.

Шматок висушеного болота на краю Одеси. Через ці п’ятдесят гектарів приватної території тепер проходить один з найбільших товарних потоків України. Тут знаходиться вантажно-митний комплекс «Євротермінал». Сюди минулого року з Одеського морського порту перенесли пост Південної митниці. Тепер весь імпорт, що заходить через Одесу, розмитнюється тільки на приватному «Євротерміналі», який ще називають «Сухим портом».

Вантажопотік Одеського морського порту проходить тепер через приватний «Євротермінал»

Щодня вантажівки привозять сюди в середньому триста контейнерів, розвантажених з кораблів. Юрій Васьков – начальник Одеського морського торговельного порту не засмучується через те, що в його підприємства відібрали всі операції з імпортом. Він каже, що тільки радіє за «Євротермінал»: «Це дозволило розділити вантажні потоки та навіть збільшити пропускну здатність нашого порту».

Васьков, як керівник державного підприємства, цілком очікувано, дії начальства не критикує. Адже рішення про перенаправлення вантажопотоків на приватний майданчик приймалося особисто Віктором Януковичем. 8-го квітня 2011-го року Президент доручив тодішньому Главі Держмитслужби Ігорю Калєтніку забезпечити відкриття вантажно-митного комплексу в Одеському Сухому порту. Копію цього Доручення нам надала Адміністрація Президента України.

Вже через сім місяців Калєтнік показував Президенту нову структуру для прийому імпортних вантажів. Сучасна будівля, монітори на стінах, митники, які тепер працюють на приватній території. Янукович з цікавістю слухав і роздивлявся «Євротермінал».

Кому ж пощастило заслужити особисту турботу Президента і заробляти на вантажопотоці державного порту Одеси? Менеджери «Євротерміналу» навідріз відмовилися розповідати про своїх господарів. Директор компанії Сергій Лісіцин порадив написати йому листа. Написали. Минуло півтора місяці. Відповіді немає. «Ми вам відповідь направили звичайною поштою» — каже представник «Євротерміналу» Олег Пєдан. Відповідь загубилася? Не відправляли? «Нам все одно, що ви про це думаєте. Копію відправленого листа не надсилатимемо!» — відрізав Пєдан.

Ігор Калєтнік, який тоді ще був головним митником, на питання про власників «Євротерміналу» відповів: «Я не знаю, хто вони. Це не входить в наші функції – перевіряти власників. Компанія зареєстрована згідно з чинним законодавством — нам цього достатньо».

Довелося звертатися по документи. В Єдиному державному реєстрі вказано що 99% статутного фонду ТОВ «Євротермінал» належить кіпрській компанії Northington Holdings Ltd. Її кінцевим власником значиться кіпрська юридична фірма Georgiades & Pelides LLC. Засновниками цієї правничої компанії є два кіпрських юриста – Маркос Георгіадіс та Фівос Пелідіс, що спеціалізуються на створенні офшорок для СНД.

Втім, чи можуть два кіпріота відібрати шматок доходу в українського державного підприємства? Більш ймовірним є те, що Георгіадіс та Пелідес виконують роль власників «Євротерміналу» на чиєсь доручення.

Начальник Одеського морського порту Юрій Васьков підказує, що нитки до справжніх хазяїв «Євротерміналу» тягнуться у Великобританію та Росію.

«30 тисяч автоматів Калашникова, 400 керованих ракет, 10 тисяч протитанкових гранат та 32 мільйони патронів» — британське видання The Observer розповідає про знахідку італійських правоохоронців. В 1994-му році вони затримали судно «Ядран Експрес», яке прямувало з України до Хорватії в розпал війни в колишній Югославії. Поставка грубо порушувала санкції ООН. Італійська прокуратура почала тривале і масштабне розслідування. Звинувачення були висунуті кільком відомим в Одесі людям: Леоніду Мініну, Олександру Ангерту та Олександру Жукову.

Офіцер італійського антимафіозного підрозділу демонструє гранати, яке перевозило судно «Ядран-Експрес»

До чого тут «Євротермінал»? Його президент – росіянин Павєл Лісіцин тісно пов’язаний з названими особами. Лісіцин раніше був директором британської компанії Sintez U.K. Ltd. Ця фірма входила до групи «Синтез», яка активно займалася торгівлею нафтопродуктами на просторах СНД. Тоді, згідно даних російського Forbes, «Синтез» здійснювала перевалку своїх вантажів саме через Одеський порт.

Павєл Лісіцин – президент «Євротерміналу»

Один із співзасновників «Синтезу» — Олександр Жуков разом з президентом «Євротерміналу» Лісіциним були також директорами в британській компанії Transcargo Limited . Поки Лісіцин працює в Одесі, Олександр Жуков мешкає в Лондоні. Його донька – Даша Жукова є подругою та матір’ю дитини російського мільярдера Романа Абрамовича. В 2001-му році Олександра Жукова таки заарештували в Італії через підозру в причетності до збройних оборудок. Але італійський суд виправдав його.

Але крім Олександра Жукова, до кола бізнес-партнерів керівника «Євротермінала» Павла Лісіцина входить ще одна людина зі специфічною біографією. Спів-директором згаданої британської фірми Transcargo Limited з 1996-го по 2000-й рр. також значився Олександр Ангерт (Alexander Angert) 1955-го року народження — громадянин Ізраїлю.

«Олександр Ангерт — вкрай небезпечний кримінальний авторитет і «хрещений батько» Одеси. Більш відомий під прізвиськом «Ангел». Він допоміг організувати прибуткову торгівлю нафтопродуктами через Одеський порт. Був засуджений за вбивство. Відсидів дванадцять років з п’ятнадцяти» — писав кореспондент британської «The Guardian» в 2001-му році після відвідин Одеси. «Ангерт все контролював. І політики залежали від нього» — заявив тоді британському журналісту керівник Одеської міліції Володимир Жураковський.

Олександр Ангерт керував британською фірмою разом з Жуковим та Лісіциним

«Слідство.Інфо» направило запити до МВС та Державної пенітенціарної служби щодо судимостей Ангерта. Минуло два місяці. Жодних відповідей ніхто так і не надіслав.

Алла Користовська двадцять п’ять років пропрацювала слідчим в Одесі. Тепер займається правозахисною діяльністю. Вона каже: «В Одесі говорять, що Ангерт зараз є «смотрящім» у місті. Інформація про його минуле всіляко приховується. Я не здивуюся, якщо сам Ангерт викупив всю інформацію з оперативних баз даних та судових архівів, щоб ніхто не зміг знайти документів про його судимість».

Закордоном про діяльність Ангерта та Жукова більше інформації, ніж в Україні. На сайті міжнародного центру журналістських розслідувань Organized Crime and Corruption Reporting Project  (OCCRP) розміщено звіт італійської поліції під назвою: «Українська мафія».

Документ датовано 1998-м роком. В ньому йдеться про те, що Олександр Ангерт є членом міжнародного злочинного угрупування. А керівником цього угрупування названо колишнього одесита Леоніда Мініна.

Одесити: Леонід Мінін, Олександр Ангерт, Олександр Жуков підозрювалися закордоном в контрабанді зброї

Мінін – міжнародний торговець зброєю. Був заарештований італійською поліцією в 2001-му році. В голлівудському фільмі «Збройний барон» з Ніколасом Кейджем, Леонід Мінін став прототипом головного героя.

Окремий розділ в документі присвячено людині на ім’я: Геннадій Леонідович Труханов. Примітно, але людина саме з таким самим П.І.Б. нещодавно стала народним депутатом від Партії Регіонів по Одесі. До цього Труханов керував фракцією регіоналів в Одеській міській раді. На думку видання Forbes-Україна, Труханов контролює будівельну групу «РОСТ». Ця фірма просто купається в симпатіях центральної влади. «РОСТ» отримала державних замовлень на будівництво доріг майже на 1,4 мільярда гривень.

Тим часом, Генадій Труханов, про якого пишуть італійці, «має нерухомість в Італії, фіктивно одружений з громадянкою Італії Лідією Россі. Згідно даних німецьких спецслужб, також має паспорт громадянина Греції КС № 031021 на ім’я Генадіаса Озопулоса 1965-го року народження. Перебував в різних країнах Європи в якості охоронця Леоніда Мініна».

Одеським регіоналом Трухановим цікавилася зарубіжна поліція?

Геннадій Труханов – новоспечений депутат Верховної Ради України не заперечує, що знайомий з Мініним. В інтерв’ю «Слідству. Інфо» він так згадує «збройного барона»: «Він був достатньо відомий бізнесмен у місті. Працюваві, природно, що багато хто знав його. Він одесит і я одесит». Так само, нардеп Труханов підтверджує свої дружні стосунки з Ангертом і Жуковим.

 «У вас був грецький паспорт?» — «Ні», «Дружина італійка?» — «Ні», «Працювали бодігардом у Мініна?» — «Ні» — коротко і трохи роздратовано відповідає Труханов. Натомість, питання про «Євротермінал» викликає у нього лише приємні емоції. Одеський політик розлого розповідає про те, навіщо місту цей вантажний комплекс. Хоча свою причетність до терміналу заперечує.

— А чому на «Євротермінал» з морського порту перевели митницю?

— Це вже не я переводив… — каже чи то Геннадій Труханов чи то Геннадіас Озопулос — Я, наприклад, не бачу в цьому нічого поганого. Від цього нічого не зменшилося у держави. Створені умови, щоб обробка вантажів була ефективнішою.

Моральна підтримка лідера одеських регіоналів, особисте доручення Президента. Не дивно, що митники, часом, буквально вручну заштовхують на «Євротермінал» клієнтів. Дмитро Гамбєєв – директор одеської фірми, що торгує керамічною плиткою, розповідає свою історію. Підприємець влітку збирався розмитнюватися в Одеському порту, оскільки так дешевше: «На «Євротерміналі» тобі треба заплатити 600 гривень тільки за те, що вони піднімуть шлагбаум і пустять вантаж на майданчик – каже Дмитро. — Ще 400 доларів треба віддати за машину, яка довезе контейнер з порту до терміналу. До їхньої появи цих поборів не було».

Гамбєєв відмовився розмитнюватися на «Євротерміналі». Як результат: вантажно-митні декларації, які мають оформлюватися максимум за чотири години, підприємцю оформлювали дві доби. Комерсант навіть виклав на YouTube відео свого спілкування з працівниками Південної митниці, які блокували проходження його документів:

— Моя декларація оформлюється?

— Оформлюється.

— Так ви її навіть не відкривали!

— Відкриємо.

— Коли?

— Сьогодні.

На наступний день розмова повторювалася аналогічним чином.

Чи багато заробляє «Євротермінал»? Його керівництво, очікувано відмовилося коментувати фінансовий бік роботи підприємства. Натомість, брокери, які щодня оформлюють на терміналі вантажі, розповіли, що один контейнер, який проходить через цей комплекс приносить власникам «Євротерміналу» від 100 до 500 доларів доходу. Це за розвантаження, зважування, зберігання, оформлення вантажно-митних декларацій і ще низку послуг. При нинішньому потоці в 300 контейнерів на день – на рік виходить близько 20-ти мільйонів доларів. Ця сума могла б і надалі йти в бюджет.

 Нещодавно, з кіпрської юридичної компанії Georgiades & Pelides LLС нам повідомили, що список власників «Євротерміналу» змінився. І що юридична фірма до цього підприємства вже не має ніякого відношення. Хтось дуже дбає, щоб темне минуле не зашкодило такому чудовому сьогоденню.

Дмитро Гнап, Анна Бабінець. «Слідство.Інфо» http://slidstvo.info

Матеріалпідготовленозапідтримки Organized Crime and Corruption Reporting Project  (OCCRP)