Про те, як правильно випробовувати дорожнє покриття в залежності від настрою прем’єр-міністра. На засіданні Кабміну 23 травня в.о. голови Укравтодору Славомір Новак доповів, що підрядник  однієї з ділянок автодороги Р-18 Житомир – Ставище виконав неякісний ремонт, порушивши технологію, а тому правоохоронці мають придивитись до нього уважніше.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман прийняв пас, зробивши гольову передачу міністру МВС Арсену Авакову:

«Якщо є відхилення, а я знаю про те, що шар асфальту менший, ніж був запроектований, це означає, що хтось дозволив собі свої брудні руки засунути в кишеню українських громадян. Національна поліція, Арсен Борисович, я дуже вас прошу, під особистий контроль. Якщо ця інформація підтвердиться, порушити кримінальну справу і довести її до логічного завершення».

Гольову комбінацію у той же день, 23 травня, завершив Попільнянський ВП Коростишівського ВП ГУ Нацполіції в Житомирській області. Поліція відкрила кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 ККУ (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб).

Але справу виявилось легше відкрити, ніж у ній розібратись. Наразі слідчі лише взяли судовий дозвіл на виїмку документів «Полтава Банку», де проблемний підрядник має банківський рахунок. «Сума збитків встановлюється», – читаємо в опублікованій ухвалі.

Отже про що йде мова. Улітку 2017 року Службу автомобільних доріг у Житомирській області очолив колишній голова Донецької САД Геннадій Савченко. Традиційно у цій області більшість дорожніх підрядів отримувало зареєстроване на Київщині ПП «Автомагістраль» Миколи Скоростецького, екс-очільника Служби автомобільних доріг у Київській області (2005-2007 роки). Фірма має тут низку власних асфальтних заводів, що звісно робить її фаворитом для місцевих підрядів.

Однак з переїздом до Житомира донецького «укравтодорівця» на тендерах Житомирської САД з’явилась донецька фірма «Альтком». Вона у лютому-березні 2018 року заявилась на торги по ремонту автодороги Н-03 Житомир – Чернівці на ділянках загальною протяжністю 34,76 км  за 312,57 млн грн. На ці тендери приходили п’ятеро-шестеро учасників, але замовник познаходив невідповідності у їхніх конкурсних пропозиціях, давши «зелене світло» лише двом – «ШБ “Альтком”» та «ШРБУ-48». Поза бортом залишили «ЕДБ», «Київшляхбуд», «Полтавабудцентр» та «Автомагістраль».

Лояльність Житомирської САД до відібраних фірм так і залишилася б неочевидною, але «Автомагістраль» поскаржилась в АМКУ на дискримінаційне відхилення і неправомірне допущення «Альткому» та «ШРБУ-48». Житомирська САД почала захищати відібрані компанії,  обґрунтовуючи недопущення до аукціону «Автомагістралі». Але не вдалось.

Колегія вирішила, що обидві допущені компанії тендерних вимог не задовольняють, а от недопущена «Автомагістраль» навпаки – мала брати участь у торгах. Зрештою, усі ці тендери замовник відмінив, а у травні оголосив нові (про це нижче).

Однією з підстав відхилення «Автомагістралі» було те, фірма за даними «укравтодорівців» провела неякісний ремонт дороги Р-18. А отже у замовника нібито були підстави не повірити у надану компанією довідку про досвід виконання аналогічних робіт. Мовляв, «реальний досвід фірми є, але він – негативний».

Таким чином і вийшло, що Новак негативно відгукнувся про «Автомагістраль», на це відреагував Гройсман і направив поліцію на житомирців.

Відтак «Наші гроші» вирішили розібратись як взагалі робляться ті висновки про якість ремонту, що в одних руках можуть виглядати як вирок, а в інших – не представляти великої цінності як доказ.

Восени 2017 року «Автомагістраль» проводила роботи із поточного середнього ремонту автодороги Р-18 Житомир – Ставище на ділянці км 4+222-км 10+300 за 86,17 млн грн.

Роботи завершили 25 грудня 2017 року, після чого виконавець надіслав акти виконаних робіт у САД в Житомирській області.

Але САД не провела оплати робіт, виконаних в листопаді-грудні 2017 року (йшлося про суму у 4,63 млн грн). Підставою цьому послугувало окреме доручення Укравтодору від 19 грудня 2017 року щодо негативних результатів моніторингу виконання ремонтних робіт.

З’ясувалось, що незадовго до того, як «Автомагістраль» дізналась про завислі у повітрі 4,63 млн, «укравтодорівське» держпідприємство «Дорожній контроль якості» провело випробування зразків, відібраних на автодорозі Р-18, і прийшло до невтішних для підрядника висновків: товщина вирівнюючого шару знаходилась у межах 5-7,9 см, тоді як мала становити – 8 см. Також знайшлись невідповідності в частині показника рівності та показника «зернового складу». Тобто виглядало так, що підрядник недоклав на дорогу асфальту, а той що поклав – був не найкращий.

На старті дослідження цієї теми ми зіткнулись з цікавою обставиною: САД все-таки намагалось оплатити роботи, які сама ж вважала неякісними. То що відбулось: дорогу підлатали чи перевірку влаштували нашвидкуруч?

Отож, на наш запит «Дорожній контроль якості» надав копії протоколів випробувань автодороги Р-18 від листопада 2017 року та від лютого 2018 року.

За першим разом для дослідження фізико-механічних властивостей дорожнього покриття було відібрано 9 кернів, за другим – 10 кернів. Однак за результатами зимової перевірки нам надали всього один протокол випробувань – лише трьох кернів.

Довідково:

Керни висвердлюють буровими установками на всю товщину покриття, тобто, структура керну включає верхній та нижній шари асфальтобетону. Уже в лабораторії керни розділяють на шари і проводять поетапний контроль показників властивостей кожного з них (процес відбору проб виглядає так).

Порожнини, що залишаються на дорозі після відбору кернів, потім заливають бетоном.

Відбирати пробу будь-де не годиться. Наприклад, це не дозволяється робити у місцях сегрегації. Для контролю товщини покриття на його кожному кілометрі вибурюється не менше 3 кернів діаметром понад 120 мм на відстані у  0,5 м від зовнішнього краю покриття та 0,5 м від його осі.

Загалом підряднику закидали три основні «баги» щодо зробленої дороги:

• Товщина вирівнюючого шару покриття коливається у межах 5,0-7,9 см, а мала становити – 8 см.
• Недостатньо рівна дорога на одній з частин ділянки
• Негативні висновки щодо відсотку зерен мінеральної частини

Для початку – що таке вирівнюючий шар дороги.

Типова конструкція дорожнього одягу виглядає так:

У випадку поточного середнього ремонту йдеться про ремонт дорожнього покриття з ліквідацією недоліків верхнього шару існуючої конструкції дорожнього одягу. Схематично йдеться про ремонт ось цих шарів дороги:

У ДБН В.2.3-4:2015 подається таке визначення вирівнюючого шару дороги:

«Шар дорожнього одягу змінної товщини, що влаштовується, як правило, між покриттям і основою для забезпечення технологічних і конструктивних параметрів дорожнього покриття при їхньому влаштуванні сучасною технікою».

Закладена у визначенні змінність товщини вирівнюючого шару є логічною у тому сенсі, що його прокладають на немонолітне покриття, ліквідуючи існуючі дефекти у вигляді тріщин чи вибоїн. Тож, в залежності від рівня зруйнованості покриття, вирівнюючий шар може становити як 5 см, так і 10 см і взагалі коливатись на кожному метрі дороги.

Приблизно ось таку картинку уявляють дорожники, визначаючи товщину вирівнюючого шару як «змінну»:

Виходячи з цього, коли йдеться про вирівнюючий шар дороги, підрядники оперують не сантиметрами, а тоннами асфальтобетону, які висипають на квадратний метр ремонтованої ділянки. Цей показник і був закладений у технічне завдання Житомирської САД. Розрахунок тоннажу вирівнюючого шару становив 276,8 т/144 тис. м².

Найімовірніше, замовник розумів умовність оцінки товщини вирівнюючого шару у сантиметрах, коли на одній сторінці проекту зазначав затребувану ширину сталими 8 см, а на іншій – прописував, все ж, середнє значення 8 см.

Інше діло – верхній шар, який прокладають після влаштування вирівнюючого. Тут мова уже йде про фіксовані 5 см, які і занесені у технічне завдання. Бо цей шар вкладають на вирівнюючий, тобто вже без різних тріщин та вибоїн. А тому його вже можна міряти просто в сантиметрах.

Важливим показником якісно прокладеного верхнього шару дороги є показник рівності (просвіт під триметровою рейкою, що вільно лежить на поверхні). І тут лаборанти також знайшли невідповідності.

«На км 7+500 та км 7+600 лівий проїзд смуга ІІ просвіти по верхньому шарі покриття становлять від 6 до 10 мм», – написано у звіті.

Із таблиці не зрозуміло, чи насправді рівність покриття відповідає нормам чи не відповідає, адже, як бачимо, показники вимірювались перпендикулярно осі дороги, а не паралельно. Сам процес вимірювання рівності дорожнього покриття проходить так. Але за самою логікою – це нісенітниця. Бо кожна нормальна дорога у поперечному розрізі є випуклою, її спеціально так роблять, що вода стікала з центру до узбіччя. І взагалі. Машини їздять по дорогам вздовж, а не поперек. Тому значення має лише повздовжна рівність.

Про зерновий склад не менш цікаво. Щодо цього показника у протоколі є три невідповідності.

Перша невідповідність – результат кожного визначення розраховують з точністю до другого знаку після коми (ДСТУ Б.В.2.7-319), а ми бачимо цілі числа. Однак цей дрібний недолік спишемо на поспіх, з яким могли складатись протоколи.

Друга – не враховано допустимої похибки дозування компонентів при приготуванні суміші. Для щебеню і піску вона становить +-3% від маси відповідних компонентів (ДБН В.2.3-4:2015). Виходить, що з урахуванням похибки отримані дані відповідають нормі.

Третя – чому лабораторія вирішила, що вага проб з трьох кернів є достатньою для отримання достовірних показників зернового складу?

Адже у ДСТУ Б В.2.7-319:2016 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Методи випробувань» пише, що для контролю якості сумішей проби мають відбиратись після початку приготування суміші, а для випробування потрібно використовувати об’єднану пробу, складену з чотирьох перемішаних поміж собою окремих проб, «відібраних з сумішей одного складу, що випускаються на одному асфальтозмішувачі протягом зміни». Про важливість квартування кернів для визначення коректних показників зернового складу говорять і дорожні фахівці.

Що цікаво, усі ці непереконливі висновки щодо неякісного ремонту (а ми насправді досі не знаємо який він – повними даними не володіємо, а ті, що є – викликають питання) ледь не зіграли на користь конкурентам «Автомагістралі».

І ось що ще цікаво. Як ми вже говорили, після того як АМКУ визнав неправомірним знесення житомирців з тендеру і недопуск «Альткому» і «ШРБУ-48», «укравтодорівці» були змушені відмінити ті тендери і оголосити їх наново. Так ось, на них знову подалось п’ять фірм. Але цього разу Житомирська САД не зробила «Автомагістралі» жодного зауваження щодо досвіду виконання аналогічних угод. І Гройсман з Новаком мовчать. А отже вони чудово розуміють, що керни у досвідчених руках можуть говорити дуже різні речі і про якість, і про кількість асфальту. Залежно від настрою та  цілепокладання.

Юлія Костюк, «Наші гроші»