ДВІ ГАВИ. Розповідь

Заєць полохливо стріпонувся і стривожено прислухався, йому здалося, що десь загавкали собаки. В цю пору року сюди завжди приїздили мисливці. Випещені, в ондатрових шапках та новеньких модних кожухах. Головне було тоді не потрапити їм на очі.

Він озирнувся на зайчиху, яка йшла за ним слід у слід. Та теж зупинилась, прислухаючись. Ні, все тихо. Обминули будинок мисливців і не поспішаючи видерлись на верх байраку, що оточував будівлю.

Заєць знав, що саме тут, біля мисливців, було найнебезпечніше місце. Ці непередбачувані істоти, коли відпочивали від полювання, то витворяли таке, що у зайців очі вилазили з подиву. Вони набиралися так, що їх можна було брати голими руками.

Заєць потупцювався на самій верхотурі і зробив стрибок убік, на ту сторону байраку, за ним повторила це і зайчиха. Тепер, якщо по їхнім слідам кинуться собаки, то не знайдуть їх.

Обоє обережно, знову слід у слід, подріботіли до молодих берізок ласувати м’якенькою корою.

Але довго їм не прийшлося знаходитись під деревами. Бо таки почули, як хтось їде до них. Багато машин. Встигли заховатися в гущавині. А вже до Мисливського будинку понаїхало мерседесів, БМВ, чорних начальницьких джипів, повисипав із них гомінкий нарід, заповняючи всі околиці гамором та сміхом.

Виліз з машини і перший, високий, ставний здоровань, вже трохи підтоптаний життям:

— Давайте только без эксцессов! – віддав він наказ головному єгерю.

Той схвально кивав йому у відповідь:

— Бу сделано… Еугеніуш… Ригорович… — одночасно махаючи рукою своїм підлеглим, мовляв, робіть, як я казав.

А вже верткі служники заносили в будинок заздалегідь приготовлені припаси, списані на благодійницьку діяльність. Позаходили в будинок і начальницькі пасії, привести себе в пор’ядок, розім’ятися від швидкої їзди, помитися, та приготуватися до вечірнього моціону, поки чоловіки будуть зайняті своїми чоловічими ігрищами.

На цей раз головний заборонив оточувати єгерями ліс, він взагалі не хотів їхати сюди, та його умовили, бо останнього разу під час їхньої вилазки на природу помер від серцевого нападу начальник обласного забезпечення АПК області, і його дружина почала писати в усі інстанції, ледве-ледве заспокоїли, виконуючи всі її забаганки.

Посунули у ліс, але йшли з таким гамором, що зустріти якусь переполохану звірину було, ясна річ, неможливо. Тоді почали стріляти у гав, щоб хоч так зняти з себе напругу, бо керувати голодним суспільством, звичайно, важко.

Тут пощастило начальнику міліції, як-не-як а стрілець і Еугеніушу Ригоровичу, ну, тут не обійшлося без божого провидіння, першому і постріл кращий, звичайно.

— Як гарно, що ви є у нас! – підлизався голова місцевого КСП, жирував тут, ще з часів керівної, направляючої. Чорною заздрістю заздрили йому всі бувші голови колгоспів а тепер КСП і де-не-де фермерських господарств:

— Цей Заєць скрізь, падлюка, вивернеться!

— Настоящий мужчина должен уметь отлично стрелять! – прорік заяложену сентенцію перший і всі навколо нього підібрали свої животики, бо, їй Богу, було що ховати!

Крім цих двох нещасних гав навколо мисливців в радіусі п’яти кілометрів вже нікого не було, крім отих двох зайців, але ніхто не здогадувався про них і тому перший попрямував до ставка, що темнів недалеко від будинку.

Він почав роздягатися, а всі навколо завмерли, бо лізти у холодну воду ніхто не хотів, а треба, якщо лізе сам перший.

Еугеніуш Ригорович обернувся до своїх соратників:

— Ну, хто зі мною?

Всі робили вигляд, що готові за своїм лідером у воду, але тупцювалися на місці. А перший вже роздягся, поприсідав а потім рішуче, але обережно, пішов у воду, поплескався і поплив.

Вискочив інструктор з відділу ринкових відносин, Копійченко, недавно у них працював, скинув з себе дороге шмаття і плигнув услід за першим. Наздогнав того і про щось вони загомоніли, з берега не було чути і всі скривилися, обходить, собака, на повороті.

Перший заступник Еугеніуша Ригоровича зняв окуляри, протер їх, хоч вони і без того були чисті і сказав:

— Ну, в окулярах плавати, це останнє діло!

— Так, — підтримали його лизоблюди, з заздрістю дивлячись, як той Копійченко там у воді робив кар’єру.

Перший вийшов на берег, міцно обтерся рушником, який йому запопадливо підніс хтось з оточення і сказав Копійченко:

— Вернусь от Президента, зайдете ко мне со своими предложениями.

Той у знак згоди кивав головою: «Зайду!»

А в будинку у залі відпочинку було вже все готово до скромного банкету, сервірований стіл ломився від наїдків і питва. Навколо нього в певній послідовності чарували посмішками розфарбовані пасії. Багато з них були теж свої, з штату, так би мовити, виховали у своєму колективі.

Всі чекали першого. Він підійшов до свого місця, оглянув всіх присутніх, з багатьма з них працював усе життя, підняв чарочку з коньяком:

— Давайте выпьем по чуть-чуть за то, чтобы вместе преодолевать все трудности. Вместе мы сила! – і простягнув свою чарочку до присутніх.

Всі лізли до нього з усіх сторін, тягнулися, намагалися хоч доторкнутися до його чарочки, посміхалися, щось казали, аби бути з ним хоч у такій спосіб.

Після першої, другої розв’язалися язики, почали голосно розмовляти, переповідати старі та нові анекдоти, умлівати біля пасій. А тут і третій тост виник сам собою:

— За жінок!

— За наших дорогеньких супутниць!

— Щастя їм, здоров’я!

Усі посхоплювалися з місць, і ті, хто любив тільки своїх дружин, і ті, хто зраджував їм, і хто мав коханок і хто вже був жонатий двічі і тричі, бо партійний контроль не давив, і випили одностайно.

Пасіям роботи на цей раз не було, бо перший глянув на годинника, треба вже повертатися назад. І компанія, тамуючи в себе жаль, що відриваються від такого столу, потягнулася за ним.

Порозсідалися у машини і швиденько поїхали за головною машиною. Ось і остання щезла за поворотом. Ще трішки і запала тиша. Тільки було чути , як іноді перемовлялися єгеря, яким дістався такий багатий стіл, було що ділити.

І ніхто не бачив, як з кучугур виглядали дві пари заячих очей, та стирчали серед палюк та рогози по парі білих вух. Це зайці дивилися із своєї засідки і дивувалися, як гарно все в цьому році скінчилося. Тільки оті дві гави постраждали.

Віталій Шевченко

 

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.

Комментарии закрыты.