У секретній доповіді про охорону здоров’я та безпеку, головний атомний інспектор визнає, що британським наглядовим силам не вистачає кваліфікованого персоналу.  Масштаби проблем в області безпеки всередині атомних електростанцій Британії вперше розкриваються у секретній доповіді, яку вдалося роздобути журналові «Observer». В доповіді йдеться про більш ніж 1 750 витоків, поломок, або інших «випадків» протягом останніх семи років.

Викривальний документ, підготовлений головним ядерним інспектором уряду, Майком Уейтменом (Mike Weightman), та виданий згідно із законом «Про свободу інформації», піднімає серйозні питання щодо небезпеки розширення галузі за рахунок атомних станцій нового покоління. І з’явився він після того, як менеджери найбільшої у Великобританії атомної станції «Селафілд» (Sellafield) визнали, що їм нарешті вдалося зупинили витік радіоактивних матеріалів, який, як багато хто вважає, триває вже 50 років.

В доповіді розкривається той факт, що між 2001 і 2008 роками, по усіх атомних станціях Великобританії сталося 1767 аварійних ситуацій, пов’язаних із технікою безпеки. Приблизно половину із них згодом було визнано інспекторами як достатньо серйозні випадки «які становили потенційну загрозу системі ядерної безпеки». Вони траплялися «на територіях усіх існуючих атомних станцій», включно із «Селафілд» в Камбрії та «Алдермастон» (Aldermaston) та Берґфілд (Burghfield) в Беркширі, говорить Уейтмен, головний інспектор Інспекції з ядерних установок (NII).

Під час аварії на станції «Сайзвел А» (Sizewell A) у Саффолку в січні 2007 року, стався витік охолоджуючої рідини із відстійника, в якому містилося високорадіоактивне відпрацьоване паливо. Згідно із даними офіційного розслідування, проведеного NII, оператор не поніс кримінальної відповідальності за порушення правил техніки безпеки, частково через те, що ресурси NII були «розтягнутими».

В травні 2007 року, виявили, що оглядовий колодязь на ядерному комплексі «Даунрей» (Dounreay) в північній Шотландії був заражений плутонієм. На станції «Селафілд» сталася серія інших випадків, серед яких несправність люку, призначеного забезпечувати захист від високорадіоактивних відходів (вересень 2008 року) та зараження п’ятьох працівників на заводі із виробництва плутонієвого палива (січень 2007 року).

Представник «Селафілд» підтвердив, що минулої ночі вони успішно зупинили просочування рідини із тріщини в одному із чотирьох резервуарів для відходів, які використовують для обробки стічних вод до скидання їх в Ірландське море. Деякі місцеві жителі стверджують, що це почалося ще півстоліття тому.

В січні Уейтмен відправив доповідь на 37 сторінках виконавчому органу з питань охорони здоров’я та безпеки (HSE). Під грифом «для службового використання», доповідь викриває наявність кризи, що вразила систему регулювання британської атомної галузі.

NII доводилося наглядати за такими проблемами незважаючи на брак кваліфікованого персоналу. Інспекція визнає, що їй не вистачає 26 інспекторів із 192 необхідних для здійснення регулювання існуючих об’єктів, а коефіцієнт співвідношення кількості її інспекторів і атомних станцій становить третину від міжнародного середнього коефіцієнта та є значно нижчим, ніж в Мексиці, Іспанії або Південній Кореї.

Для проведення оцінки проектів нових реакторів, говорить Уейтмен, йому необхідно додатково ще 36 інспекторів, щоб довести чисельність штату до 228 чоловік до 2011 року. Але він «боровся» за те, щоб залучити новий персонал, і «відсутність нарощування ресурсів на сьогоднішній день» може поставити під загрозу встановлений урядом термін запуску нових реакторів на 2017 рік.

Уейтмен, говорить, що NII у зв’язку із браком кадрів загрожують «великі проблеми» із забезпеченням безпеки експлуатації або виводу із експлуатації старих атомних станцій, одночасно із проведенням перевірок безпечності будівництва нових станцій. Він пропонує можливу співпрацю із Китаєм у проведенні оцінки проектів нових реакторів, наймання інспекторів з Франції на відрядній основі та ширше використання підрядників зі сторони.

HSE хоче пришвидшити процес оцінки проектів нових реакторів шляхом відмови від певних аспектів через серію «виключень». Недавній документ, поширений Кевіном Алларсом (Kevin Allars), директором відділу оцінки типових проектів на будівництво нових атомних реакторів при HSE, пропонує дати дозвіл на погодження проектів реакторів із певними «виключеннями» та «умовами», які можна буде переглянути пізніше.

Емма Ґібсон (Emma Gibson) старший активіст «Ґрінпіс» з питань клімату та енергетики, відхилила такий метод дій. У листі до Алларса вона пише: «Ми не згідні з тим, що регулятор повинен, навіть в неформальному добровільному ході процесу, затверджувати будь-яку частину плану, який містить «виключення», що можуть мати критичне значення для його безпеки. Ризик полягає в тому, що це дасть можливість обійти або послабити важливі етапи процесу регулювання.»

Вчора ввечері HSE повідомила, що NII продовжує «виконувати свої регулятивні обов’язки» та, з метою збільшення регулятивних ресурсів, збільшує кількість інспекторів і залучає підрядників належної кваліфікації для надання технічної підтримки.

«Британський підхід до регулювання ядерної безпеки відрізняється від більшості країн. Замість залучення великої кількості персоналу для встановлення правил, яких мала б дотримуватися галузь, NII встановлює для галузі загальні цілі (зменшуючи ризики до практично доцільного низького рівня), які вона потім регулює через … видачу ліцензій, до яких додаються суворі умови безпеки.»

В інспекції стверджують, що запропоноване використання виключень нічим не відрізняється від пропорційного підходу, який завжди застосовувала NII в процесі регулювання нових проектів.

Проте не лише екологи висловлюють стурбованість. «Британські ядерні інспектори стоять перед серйозними проблемами із серйозними наслідками», говорить незалежний інженер-атомних, Джон Лардж (John Large). «Деякі із цих випадків були потенційно катастрофічними. У нас уже є свідчення того, що їхня кадрова криза наражає на ризик регулювання ними ядерної безпеки. Без сильного та ефективного регулятора, зростає ризик великих викидів радіоактивних речовин.»

Проте, Джон МакНамара (John McNamara), речник Асоціації атомної промисловості, яка налічує 175 членів, як і раніше стверджує, що показники галузі з техніки безпеки не мають собі рівних. Існував «високопрофесійний та прозорий регулятивний підхід», говорить він. «Ведеться ретельний огляд процесу виділення ресурсів для ядерного регулювання в рамках державної політики щодо прийняття рішень про будівництво нових ядерних установок.»

Джерело: www.guardian.co.uk