“Міністр Кабінету міністрів Остап Семерак вважає, що рішення “Київобленерго” про введення графіків аварійних відключень електроенергії в області є елементом політичного тиску”. Така новина облетіла медіа два дні тому. Це ще одне підтвердження, що Революцію Гідності треба визнати революцією гідності олігархів.  Адже, через півроку після бійні на Майдані вплив монополістів на прийняття державних рішень не те щоб не ослаб, а зміцнішав. Після виборів, на яких переможуть приватні кукольні театри, мільярдери продовжать ділити бюджет на 2015 рік.

За Януковича структури колишнього віце-спікера Держдуми Олександра Бабакова придбали через Фонд держмайна, який очолював комуніст, 45% “Чернівціобленерго” і 50% “Закарпаттяобленерго”. Під контролем Бабакова також згадуване “Київобленерго”. Тобто, колишній чиновник країни-агресора може одним рухом пальця знеструмити три області в Україні, одна з яких столична. Пригадується, як у розпал анексії Криму, ЗМІ облетіла новина, як “Київобленерго” хотіло від’єднати від електромереж усіх інтернет-провайдерів Київської області.

Окрім, російського олігарха при Януковичі за рахунок розпродажу стратегічних об’єктів переважно збагатилися Ахметов та Фірташ. До слова, перший ще кілька місяців назад гудів в гудок з сепаратистами в унісон. А другий, замішаний в транснаціональних корупційних скандалах. Переслідується урядом США. Хоча, генпрокуратура репутацію Фірташа під сумнів не ставить.

Логічними першими кроками революційного уряду мали стати дієве антимонопольне законодавство. Та перепродаж держмайна, яке було приватизоване при Януковичі. Однак, Яценюк обрав політику загравання з олігархами. На жаль, ціну за поміркованість прем’єра платять пересічні громадяни. Адже сьогодні до парламенту за гроші олігархів знову намагаються прорватися всі ті, хто довів населення до відчаю та зубожіння.

Учора автор відвідав Миколаїв. Колишня перлина кораблебудівництва виглядає жалюгідно. Брудне місто, по якому поспішають хмурі бідно одягнені люди. Сіру буденність розбавили численні політичні агітки “Опозиционного блока” із оптимістичним слоганом “Голос промышленных регионов”. Щоб осягнути всю цинічність закладену в “Голос”, достатньо подивитися, хто очолює промисловців. Юрій Бойко, який в уряді Азарова відповідав за енергетичну сферу — ключова сфера в розвитку промисловості. На нинішнього лідера “ОБ” була покладена задача національного масштабу. Розбудувати газову незалежність України. Проте з впевненістю можна заявити, Юрій Бойко зірвав плани щодо газової незалежності України.

Всі одразу пригадають “вишки Бойка”, які висмоктали з бюджету мільярди гривень. Окрім вишок, є ще кілька тендерів часів влади Юрія Бойка, які залишили Київ в дружніх обіймах Москви. Наприклад, “Нафтогаз” у 2012 році перерахував більше 400 млн. гривень на проведення сейсмологічних 3D робіт в пошуках газу на Україні компанії, яка складалася з однієї людини.

Окрім, Бойка в списку, що не прізвище, то кримінальне провадження прокуратури. Проте, як відомо, генпрокуратура часів Махніцького-Яреми тільки відкриває провадження. За грати ніхто зі “злочинної влади” не потрапив.

Ключова помилка уряду Яценюка полягає в тому, що одразу після втечі Януковича олігархічні клани не були придушені за підтримки широкої публіки. Тому, чи не щомісяця в новинах з’являються гіркі схлипування представників виконавчої влади про тиск олігархів. То Коломойський заправки зачиняє. То Ахметов не хоче допомагати біженцям.

Фінансові обмеження на виборах та монополія на телеканали знову ставить громадян, платників податків, перед риторичним вибором: за яких шахраїв голосувати? Тож, вірогідно ані після виборів, ані після завершення війни українці не відчують реформи, не помітять люстрації. Бо олігархам комфортно жити серед неосвічених злиднів, яких час від часу будуть заспокоювати тітушками та гнилими судами.

P.s. Окрім політичних агіток, Миколаїв завішений яскравою рекламою про перспективну роботу, через яку можна оцінити ефективність химерного “голосу промышленных регионов”. За керівника якогось відділу обіцяють 3000 грн на місяць. Приблизно, 250 дол.

Гліб КАНЄВСЬКИЙ, Українська правда,