Хозсуд

За останні 15 місяців Господарський суд Запорізької області виніс 462 постанови про банкрутство. Цифра не здається чимось дивним, якщо не порівнювати цей показник з іншими регіонами. Виявилось, що за період з січня 2013 по березень 2014 року у Запорізькій області збанкротіло найбільше підприємств серед усіх регіонів України.

Графіка нам наглядно ілюструє, що Запорізька область не тільки впевнено займає перше місце, а й випереджає Харківську область майже в два рази.

Людина, яка змінила все

Цікава математика на цьому тільки розпочинається: 65 % постанов про банкрутство Господарського суду Запорізької області (а це більше, ніж кожна друга!) — справа рук однією людини. 300 з 462 постанов було винесено суддею Олексієм Юлдашевим.

На питання запиту “Яким чином відбувається розподіл справ між суддями” у Господарському суді Запорізької області відповіли відпискою з законодавства України: “У суді функціонує автоматизована система документообігу, що забезпечує об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді”. На практиці ж виявляється інакше.

З інфографіки бачимо, що постанов і ухвал у справах про банкрутство Юлдашевим винесено більше, ніж будь яким іншим суддею Господарського суду Запорізької області. Таким чином, під час “об’єктивного та неупередженого розподілу справ” до нього потрапляє найбільше справ, пов’язаних з банкрутством. Проаналізувавши ці справи, можемо виокремити дві цікаві схеми банкрутства.

Схема 1: перереєструвати і ліквідувати

Як зазначалось вище, в Запорізькій області більше ніж в інших регіонах підприємств, що стають банкрутами. Але, насправді ж, у своїй більшості, це НЕ запорізькі підприємства. Зазвичай це київські чи дніпропетровські фірми, а запорізьку “прописку” вони отримують незадовго до розгляду справи у суді. Для реєстрації, як правило, використовують декілька постійних адрес.

Найбільше підприємств-банкрутів (25!) перереєструвалися до Запоріжжя за адресою вул. 40-років Радянської України, 45-Б. Інші адреси не такі популярні, але список все одно вражає.

Щодо самих підприємств: серед них є як відомі, так і маловідомі. Наприклад, 6 березня 2014 року Олексій Юлдашев постановив визнати банкрутом київське ТОВ “УФО”. Підприємство, розпіарене на всю Україну, не змогло погасити борг у 385 тис. грн. Хоч “УФО” завжди було зареєстровано у Києві, справа розглядалася у Господарському суді Запорізької області, адже фірму незадовго до цього перереєстрували. Після такої ж перереєстрації визнали банкрутом київські ТОВ “Нафтогазові українські технології” (відоме мільйонними підрядами), ТОВ “Київкапіталбуд” (мільйонні підряди та субпідряди), дніпропетровське КП “Дніпромеблі”, херсонське ТОВ “Південний консервний завод дитячого харчування” та ще пару сотень підприємств з інших регіонів. У компаній не було коштів, аби погасити заборгованість від 10 тисяч до 2 мільйонів гривень.

Але серед усіх цих боржників виділяються десять підприємств, засновником яких є одна компанія – ТОВ  “Ювіско груп”.

“Ювіско груп” зареєстровано на панамський офшор “Бьюлу трейд інк.”, а керівник підприємства – Сергій Хаманов. Він же і був ліквідатором десятьох підприємств-банкрутів. Найцікавіше те, що телефон “Ювіско груп”  (044)581-52-91, ідентичний телефону юридичної компанії “Стайлінг”.

На перший погляд “Стайлінг” є звичайним реєстратором, який реєструє та супроводжує діяльність фірм. Проте в матеріалі дворічної давнини “5 мільярдів для “сім’ї”?”  Сергія Щербіни, показано прямий зв’язок цієї контори з ТОВ “Танталіт”. Останні були і поки що залишаються номінальним власником “Межигір’я”.

Навіщо ж підприємствам потрібні ці перереєстрації? Виходить, таким чином справи потрапляють до “потрібного” судді, а під час розгляду суд, чомусь, не повідомляє кредиторів про ліквідацію підприємств-банкрутів. За допомогою цієї схеми банкрути ухиляються від сплати боргів та податків. В такій ситуації податкові органи лише іноді встигають зреагувати на порушення, адже вони дізнаються про ліквідацію з великим запізненням. Прикладів цьому можна знайти безліч у постановах Донецького апеляційного господарського суду.

24 вересня 2013 року Юлдашев постановив визнати банкрутом ТОВ “Флагман ЛТД”. Податкова перевірка підприємства не була проведена. ДПІ у Солом’янському районі м. Києва звертається до суду з вимогою скасувати цю постанову, обґрунтувавши це тим, що боржник не провів перевірку та не повідомив їх, як можливого кредитора. 23 грудня 2013 року Донецький апеляційний господарський суд скасовує цю постанову.

У реєстрі судових рішень за 2013-2014 роки вдалось знайти 91 постанову Донецького апеляційного господарського суду, пов’язану з винесеними рішеннями судді Юлдашева. Звісно ж, не кожна з цих апеляцій мала успіх.

Схема 2: сам собі боржник

Серед справ є й ті, у яких кредитор попереджений про банкрутство боржника. У таких ситуаціях випливають не менш цікаві подробиці.

9 липня 2013 року Юлдашев постановив визнати банкрутом запорізьке ТОВ “Науково-виробнича компанія “Укрспецтехнологія”. На перший погляд, звичайна компанія з звичайним боргом у 220 тис. грн. Тільки зареєстрована вона на не зовсім звичайних людей. Володіли “Укрспецтехнологією” у рівних частках дві людини. Перший – це Александр Згурський, син бізнес-партнера Григорія Суркіса, Валентина Згурського. Другий – Євген Анісімов, більш відомий як запорізький “смотрящий”. Чи повірить хтось, що у цих людей в минулому році не було 220 тис. грн. аби погасити борги? Насправді ж, ніякого боргу не існувало, а точніше – він був тільки на папері.

У матеріалах справи вбачається, що підприємство має борги перед двома кредиторами: Гавурою О. М. у розмірі 46 тис. грн. та Олейніковим А. М. у 170 тис. грн. Прізвища та ініціали цих людей дивним чином збігаються з партнерами “смотрящего” Анісімова. Оксана Гавура очолює ТОВ “Термінал-2005″. Цю фірму заснували безпосередньо  Євген Анісімов та Андрій Олейніков. На Говуру та Олейнікова також зареєстрована низка підконтрольних Анісімову підприємств, які протягом останніх років  отримали замовлень за результатами держзакупівель на суму щонайменше 269,24 млн. грн.

Інший приклад. 18 січня 2013 року вже відомий суддя постановив визнати банкрутом п’ять компаній:

Банкрут                 Зареєстровано на            Кредитор                                    Борг

ПП “Січ-Опт”               Романа Газізова              ТОВ “Енергоцемент”         17 тис. грн.

ПП “Квелторг”             Яну Бур’ян                                  ТОВ “Енергоцемент”         19,1 тис. грн.

ПП “Спецмегаторг”     Сергія Бур’ян                 ТОВ “Енергоцемент”         19,1 тис. грн.

ПП “Пологтранссервіс” Євгена Шмельова        ТОВ “Енергоцемент”                   19,5 тис. грн.

ПП “Илевен”                              Наталю Сидоренко      ТОВ “Енергоцемент”                   19,3 тис. грн.

Всі підприємства-банкрути зареєстровані у м. Пологи на вул. Горького. У всіх підприємств один кредитор, який зареєстрований у Донецьку. У всіх підприємств контактний номер телефону 095-875-27-49. Такий самий номер зазначено і в контактах кредитора ТОВ “Енергоцемент”. До речі, ТОВ “Енергоцемент” вже теж банкрут, за рішенням Господарського суду Донецької області.

Ще приклад. Запорізькі ТОВ ВКФ “Араміс” та ТОВ “Аякси” були визнані банкрутами. Обидва підприємства мали борги у 100 тис. грн. перед ТОВ “Адвокатська компанія “Севастьянов та партнери”. Засновниками обох банкрутів є ТОВ “Консалтингова компанія “СІП”. І кредитор “Севастьянов та партнери”, і засновник боржників “Консалтингова компанія “СІП” зареєстровані на одну людину – Романа Севастьянова.

Деякі кредитори у справах судді Юлдашева зустрічаються найчастіше.

Ці підприємства Державній податковій інспекції треба перевірити у першу чергу. Загалом, список “героїв” постанов Юлдашева за 2013-2014 роки виглядає так.

Гвинтик у системі

Навіщо все це робиться нам не відомо, але з постанов Юлдашева за 2013-2014 роки зрозуміло, що банкрути не виплатили приблизно 490 млн. грн. боргів. Звісно ж, не всі підприємства мають ознаки фіктивності, але велика їх кількість є дуже підозрілою.

Олексія Юлдашева не можна назвати головним героєм фіктивних банкрутств в Україні. Але він є тим гвинтиком, без якого ця система не може працювати. Зараз Юлдашев продовжує сумлінно визнавати підприємства банкрутами та ліквідовувати їх. Якщо казати про його труди, то вони були визнані ще у 2012 році. Тоді Вища кваліфікаційна комісія суддів України винесла Олексію Юлдашеву догану. Вже у 2014 році ця ж комісія рекомендувала Юлдашева на посаду судді безстроково.

На завершення одна історія. У 2001 році, на сайті тижневика “Дзеркало тижня” з’явився матеріал під назвою “Технологія свавілля”. Це розповідь про суддю, який свідомо порушує присягу, чим допомагає жінці приватизувати коридор загального користування. Автор виділяє дві причини такого вчинку, одна з яких глибока впевненість у власній безкарності. До речі, автор матеріалу символічно має ім’я та прізвище… Олексій Юлдашев.

Геннадій Матвієнко

http://zp.nashigroshi.org