Що відбувається з допомогою Україні від США

Американський Сенат провалив голосування за виділення фінансової допомоги Україні та Ізраїлю. Глава більшості у верхній палаті Конгресу Чак Шумер повідомив, що президент Зеленський відмовився виступати перед сенаторами в останню хвилину.

Україна просить парламент США проголосувати за продовження програми ленд-лізу. Ініціатива Білого дому про виділення Україні понад $60 млрд допомоги покладена у довгу шухляду. Демократи та республіканці не можуть вирішити питання федерального бюджету та виділити ресурси для допомоги, зокрема, нашій державі.

Президент Байден назвав “божевіллям” неспроможність Конгресу проголосувати за відповідне рішення, в Білому домі попереджають, що гроші для підтримки України закінчуються. Що ж коїться у головного союзника України?

Різні підходи, одна Україна

Для розуміння ситуації варто пояснити, що нині відбувається в політичному житті Америки. Країна йде до виборів президента та більшої частини делегатів — членів Палати представників та сенаторів — Конгресу США. Ці перегони стануть історичними та змінять надто багато як в самих Сполучених Штатах, так і в усьому світі. Відповідно, ставки надто високі.

Питання підтримки України є наріжним під час цих виборів, бо це пов’язано безпосередньо з безпекою самих американців. Саме тому дві головні політичні сили Америки на цьому нині спекулюють, намагаючись отримати для себе додаткові рейтингові бали.

Обидві партії, Демократична та Республіканська, використовують цю тему по-різному. Представники першої дискутують про війну в контексті міжнародних викликів і в рамках боротьби демократії проти автократів. Другі намагаються пов’язати питання протидії Росії з міграційною проблемою.

Саме так: допомогу Україні з мігрантами та безпекою на кордонах.

Постає логічне запитання: який стосунок має російська агресія до збільшення фінансування прикордонної служби США та механізмів з протидії нелегальній міграції? Жодного. Але це вибори, тому республіканці намагаються поєднати непоєднуване. Особливо у цьому наполегливі політики з табору Дональда Трампа. Навіщо це їм?

Треба просто показати, що Байден робить те саме щодо мігрантів, що й Трамп, що політика попереднього глави Білого дому щодо нелегалів була правильною і що в першу чергу потрібно займатися власною безпекою, а вже потім допомагати усім іншим, зокрема й Україні.

Прикордонний патруль США затримує нелегальних мігрантів на південному кордоні США, Сан-Дієго, штат Каліфорнія, 25 вересня 2023 року.

Фото: EPA/UPG

Прикордонний патруль США затримує нелегальних мігрантів на південному кордоні США, Сан-Дієго, штат Каліфорнія, 25 вересня 2023 року.

Тут республіканці лукавлять, адже їх підхід щодо допомоги Ізраїлю, Тайваню, протидії Китаю та Ірану тотально протилежний — ці питання вони не пов’язують з виключно внутрішньою безпекою США, з питанням кордонів. Чому ж їм так муляє Україна? Тому що лідер республіканців Дональд Трамп постійно говорить, що вирішить питання війни Росії проти України за 24 години та посадить сторони за стіл переговорів, щоби ті досягли якогось перемир’я. А як цього можна домогтися, якщо Київ на такий крок не захоче піти? Ускладнити отримання допомоги.

Найкраще такий підхід символізують виступи улюбленця Трампа, ведучого Такера Карлсона, який під час візиту нашої делегації у США заявив, що Конгрес немає виділяти грошей корумпованій Україні.

Паралельно існує інша реальність. Президент Байден, який вважає нинішні дії Конгресу щодо України “повним божевіллям”, закликає проголосувати дві палати парламенту за його ініціативу, яка передбачає виділення допомоги як Україні ($61,1 млрд), так Ізраїлю ($14,3 млрд), Тайваню, а також передбачає виділення додаткових видатків для захисту кордону.

Республіканці блокують це рішення. Одне крило каже, що потрібно виділити більше Ізраїлю, друге, — що варто збільшити видатки на захист кордону та винести ізраїльську тему на окреме голосування, треті узагалі говорять про те, що потрібно зменшити витрати на фоні домовленості про стелю держборгу. Ці б питання ніхто б не порушував у 2022 році, але нині, коли до виборів у США залишилося ледь більше пів року, про це тільки й чутно.

Фото: armyinform.com.ua

На жаль, законопроєкт президента поклали у довгу шухляду. Сам Байден перебуває у непростій ситуації. По-перше, він не може допустити шатдауну (зупинки роботи державних структур через відсутність бюджету), чим йому погрожують республіканці.

По-третє, глава Білого дому не хоче погоджуватися на окреме голосування щодо України, бо це ще більше ускладнить процес. По-третє, він не збирається змінювати позицію щодо допомоги Україні і не лише тому, що розуміє наслідки для безпеки усього Заходу, але й тому, що він не хоче увійти в історію США як президент, що програв автократам.

Окремо слід згадати про Демократичну партію США. Вона почасти грає у свою гру і отримати додаткові рейтингові бали, бо для неї важливо не лише втримати Білий дім, але й Конгрес. Скажімо, цього тижня глава сенатської більшості, демократ Чак Шумер, закликав президента України Зеленського виступити на закритому засіданні для сенаторів — перед голосуванням за новий законопроєкт щодо пакету допомоги Україні, але щось іде не так, і, як заявив сам Шумер, глава нашої держави в останній момент відмовився від виступу.

Однак брифінг за участі глави Державного департаменту США Ентоні Блінкена та керівника Пентагону Ллойда Остіна стосувався не лише України.

Міністр оборони Ллойд Остін і держсекретар Ентоні Блінкен на зустрічі під час візиту в Київ

Фото: ОПУ

Міністр оборони Ллойд Остін і держсекретар Ентоні Блінкен на зустрічі під час візиту в Київ

У запропонованому демократами законопроєкті йшлося про виділення допомоги Україні (до $15 млрд) та Ізраїлю (до $10,6 млрд). Певні гроші виділялися на безпеку південного кордону. Біда в тім, що цю ініціативу від самого початку відмовлялися підтримувати республіканці, яким не сподобалося, що на міграційну систему виділяється надто мало. Саме тому за кілька годин ця ініціатива була провалена в самому Сенаті.

Однак якщо б президент Зеленський виступив перед сенаторами до моменту голосування за законопроєкт, керівництво Україна опинилося б у вкрай незручному становищі, ставши, саме того не бажаючи, інструментом у грі сенаторів-демократів проти республіканців. Це могло б ущент розбити ту двопартійну підтримку, яку ми поки ще маємо.

Зараз у Сполучених Штатах перебуває наша делегація — глава Верховної Ради Руслан Стефанчук, керівник Офісу Андрій Єрмак, міністр оборони Рустем Умєров та високими представниками МЗС. Вони проводять інтенсивні консультації, намагаючись переконати обидва політичні табори всередині США проголосувати за фінансовий пакет в підтримку України.

Андрій Єрмак разом з головою ВРУ Стефанчуком і міністром оборони України Рустемом Умєровим зустрілися з головою Комітету із закордонних справ Палати представників Конгресу США Майклом Макколом, головою Комітету з питань розвідки Палати представників Конгресу Майком Тернером і головою Комітету зі збройних сил Палати представників Майком Роджерсом.

Фото: тг-канал Андрія Єрмака

Андрій Єрмак разом з головою ВРУ Стефанчуком і міністром оборони України Рустемом Умєровим зустрілися з головою Комітету із закордонних справ Палати представників Конгресу США Майклом Макколом, головою Комітету з питань розвідки Палати представників Конгресу Майком Тернером і головою Комітету зі збройних сил Палати представників Майком Роджерсом.

Опція “Ленд-ліз”

Паралельно наша делегація нині працює у США над вирішенням кількох питань: виділення Конгресом бюджету на допомогу, надання озброєння та спільного його виробництва, запровадження додаткових санкцій проти Росії, конфіскація російських суверенних коштів та подовження дії акту про ленд-ліз на 2024 рік.

“Ми хочемо отримати наші чотири збройні грантові програми, але навіть якщо ми їх вичерпаємо раніше, буде дуже добре мати цей інструмент як допоміжний”, — акцентувала посол України в США Оксана Маркарова.

Для початку варто сказати, що нині наша держава отримує озброєння та боєприпаси від США безкоштовно. Американці без зброї самі не залишаються: уряд будує оборонні підприємства, які отримують державні замовлення на виготовлення, водночас створюються додаткові робочі місця в багатьох штатах.

Закон про ленд-ліз, за який проголосував Конгрес США, передбачає надання Україні конкретного озброєння в борг чи в оренду. Ця історія стала гарним сигналом для Росії (Радянський Союз сам отримував гроші за схемою ленд-ліз), що Україна матиме від США потужну підтримку за будь-яких обставин. Однак Білий дім все ж пішов іншим шляхом — він став надавати нам безоплатно допомогу та створювати власне виробництво на виділені Конгресом гроші.

Логіка була дуже проста: краще оперувати фінансами, аніж готовим озброєнням, адже війна розвивається дуже динамічно, потреби зростають і змінюються, тому контрактувати під оренду бронемашини, коли реально знадобиться щось інше, було би точно неправильним кроком з боку адміністрації США. Тож вирішили ленд-ліз залишити як запасний варіант.

Фото: тг-канал Андрія Єрмака

Нині діє кілька безкоштовних програм, з яких найважливіші: Ініціатива сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI), зовнішнє військове фінансування (Foreign Military Financing, FMF) та вилучення із запасів зброї США (Replenishment of U.S. weapons stocks або ж PDA — Presidential Drawdown). За кожною з них Україна отримує ту чи іншу оборонну допомогу.

Ленд-ліз нам потрібен як запасний варіант, якщо Конгрес відмовиться виділяти гроші в рамках військового бюджету США за цьому програмами. Як це відбуватиметься? Президент США, американський уряд укладатимуть з Україною договори про надання в оренду або лізинг озброєння. Поки що таких договорів ніхто не підписував. Якщо така потреба виникне, то все залежатиме від умов, які там будуть прописані. Необов’язково, що за кожне озброєння потрібно буде сплачувати великі гроші — можливо, там буде прописана символічна сума.

В будь-якому разі закон про ленд-ліз діяв у 2022 та 2023 фіскальних роках. З жовтня 2024 року в США розпочався новий фінансовий рік, тож відповідний закон потрібно продовжити. Відповідна поправка включена в рамках обговорення оборонного бюджету США. Одначе через непросту передвиборчу політичну ситуацію всередині Америки голосування щодо цього питання відкладається.

Фото: EPA/UPG

Рейтинги, міграція та інші негаразди

Республіканці спекулюють на темі війни Росії проти України не просто так, вони реагують на рейтинги. А більшість замірів настроїв американського виборця зводиться до того, що питання безпеки (глобального військового протистояння) дуже турбують громадян США. Це питання входить в першу п’ятірку, точно після проблем в економіці, викликів міграції та обігу зброї. У цей пункт соціологічні служби включають у себе війни Росії проти України, Ізраїлю проти ХАМАС та потенційної битви за Тайвань. На цьому будуватиметься і передвиборча кампанія партій та ключових кандидатів в президенти.

2 листопада американський інститут дослідження громадської думки Gallup опублікував соціологічні дані щодо ставлення американців до війни Росії проти України.

Нині 41% громадян США вважає, що їх країна забагато робить для України (ще у серпні 2022 року цей показник складав 24%, у червні 2023 року — 29%). 61% каже, що фінансова допомога США має мати межі.

Водночас 54% виступають за повне повернення Росією українських територій (висока цифра, одначе раніше вона була на рівні 66%). 55% відсотків американців хочуть, щоби війна завершилася якомога скоріше, а 64% вважають, що жодна зі сторін не виграє.

Очевидно, що найбільш оптимістичні виборці Демократичної партії, а скептики — прихильники Республіканської. Але проблема в тім, що негативну динаміку стали демонструвати так звані незалежні виборці (independent).

Цим користуються республіканці, конкретно трампісти, які постійно спекулюють в негативному ключі на тему підтримки України. І президент Зеленський правильно робить, що постійно надсилає до США делегації, що закликає український парламент включитися у роботу, що відбувається дискусія на рівні конгресменів, аналітичних центрів, спілкування з американською пресою. І наше посольство в США провадить надважливу і потужну роботу.

Делегації США та України з на чолі Міністром оборони США Ллойд Дж. Остін III та президента України Володимиром Зеленським під час зустрічі у Пентагоні, 21 вересня 2023 року.

Фото: Chad J. McNeeley/defense.gov

Делегації США та України з на чолі Міністром оборони США Ллойд Дж. Остін III та президента України Володимиром Зеленським під час зустрічі у Пентагоні, 21 вересня 2023 року.

Однак дуже складно переломити штучно створений наратив про об’єднання питань забезпечення безпеки України та міграційної кризи в США. Республіканці цим питанням вдало маніпулюють. Вони говорять, що варто в першу чергу займатися кордоном, де дійсно не все так добре.

За даними The New York Times, за останні два роки відбулося понад 1,7 млн затримань нелегалів, за 2022 рік кордон спробували перетнути понад 2,3 млн людей, лише в Нью-Йорк понад 100 тисяч мігрантів за останні 18 місяців.

Тим часом за рік до спеціалізованих органів звернулося понад 800 тисяч осіб щодо отримання посвідки на проживання, при тому, що такі прохання здатні розглядати лише 1500 суддів та чиновників на усю країну. 

Біда в тому, що і республіканці, і демократи розуміють, що США розвиватимуться лише за умови постійного притоку мігрантів. Але вибори є вибори: це час, коли можна казати, що усе в Америці перевернулося з ніг на голову.

Хай там як, рік, наступний, 2024 рік, якщо говорити про США, буде непростим для України — прийдеться багато працювати для того, щоб забезпечити єдність обох політичних таборів в країні.

Одначе якщо постане питання руба, то поки що можна з оптимізмом сказати: і демократи, і республіканці підтримають Україну. Бо ніхто не хоче бути винен у програші автократу Путіну. Тут точно є консенсус.

Олександр ДЕМЧЕНКО, редактор відділу “Світ” lb.ua

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.

Комментарии закрыты.