Ціни газу в Європі щодня б’ють рекорди. 15 вересня спотова ціна жовтневого ф’ючерсу на індекс TTF на газ на біржі ICE Futures досягла $964 за тис. куб. м, зрісши з початку тижня на 30%. Наступного дня котирування знизилися на 10% до $770.   

З першого вересня спотова ціна на газ в Європі зросла на 18,5%.

Ціна на газ зростають з початку року — з січня ріст становив вже 200%.

Причина історично високої ціни — це збіг кількох факторів:

Перший. Збільшення попиту на газ в результаті відновлення економіки і низькі запаси газу в газосховищах Євросоюзу через холодну зиму і спекотне літо — активна робота кондиціонерів потребувала збільшення генерації електроенергії.

“Газпром”, який має частку на ринку ЄС приблизно 43%, звів до мінімуму темпи наповнення європейських ПСГ. Кремлівська монополія контролює крупніші сховища газу в Австрії, Німеччині та Нідерландах.

В результаті, за місяць до початку сезону відкачки газу, європейські ПСГ заповнені на 70%. Це на 15,6% нижче середнього рівня за останні п’ять років.

Натомість Газпром активно наповнював сховища газу в Росії. Зараз компанія закачує чверть газу, що видобувається в Росії.

Другий. Відмова російського Газпрому бронювати додаткові обсяги газу по українській ГТС, щоб задовольнити попит на ринку ЄС.

Влітку традиційно відбуваються ремонти газопроводів “Північний потік” та “Ямал-Європа”. В цей час Газпром замовляв додаткові обсяги прокачки газу через Україну.

В 2020 році російський монополіст, на час ремонту газопроводів, не бронював додаткові потужності для прокачки більших обсягів через нашу ГТС, а недопоставлені обсяги газу були компенсовані з переповнених європейських газосховищ. Сховища були заповнені до рекордного рівня через можливе припинення транзиту газу через Україну з початку 2020 року.

В 2021 році Газпром також відмовився бронювати додаткові транзитні потужності через Україну і поставляв газ клієнтам зі сховищ, запаси яких цьому році опинились на найнижчому за п’ятирічну історію спостережень рівні.

За даними Оператора ГТС України, транзит природного газу через газотранспортну систему України в січні-серпні 2021 року, порівняно з аналогічним періодом 2020 року, зменшився на 15,2% до — 29,5 млрд куб. м.

Третій. В попередні роки збалансувати ціну газу на європейському ринку вдавалося за рахунок поставок скрапленого газу (LNG) морем.

Найбільшими експортерами LNG в світі є: США, Катар, Австралія, Малайзія, Нігерія і РФ.

Однак цього року виробники спрямували обсяги LNG в Азію, яка швидше всіх почала відновлюватися від пандемії COVID-19 і нарощувати попит на енергоресурси.

Внаслідок масової кампанії з вакцинації у світі швидко зростає попит на споживчі товари, це стимулює країни Азії, в першу чергу Китай, збільшувати обсяги виробництва і відповідно нарощувати попит на газ і як результат — ціну, яка перевищила європейську.

“Ситуація з низькими запасами газу накладається на небажання Газпрому сильно збільшувати закачування газу в сховища або збільшувати продажі на спотовому ринку напередодні запуску “Північного потоку — 2”, — йдеться в коментарі російським ЗМІ директора групи з природних ресурсів і сировинних товарів Fitch Дмитра Маринченко.

Кремль штучно створив дефіцит газу на ринку ЄС, з метою стимуляції європейських бюрократів до швидкої сертифікації “Північного потоку-2”.

ПП-2 не може бутим запущеним в комерційну експлуатацію до завершення сертифікації, яка може зайняти до шести місяців.

За словами радника міністра енергетики України Лани Зеркаль, німецький регулятор BNetzA має чотири місяці для розгляду заявки Північного потоку-2 на сертифікацію компанії як незалежного оператора трубопроводу. Далі BNetzA передасть звіт Європейської комісії, яка має два місяці для власного висновку і ще додатково два місяці, якщо це знадобиться. Початок роботи СП2 без дозволів призведе до застосування до нього санкцій.

Про те що дефіцит газу сформований штучно для збільшення цін, щоб мотивувати Євросоюз швидше дати дозвіл на введення в експлуатацію “Північного потоку — 2” визнали і в Кремлі.

Прес-секретар президента РФ Д.Пєсков заявив, що якнайшвидше введення в експлуатацію “Північного потоку — 2” збалансує ціни на природний газ в Європі.

ПП2 має потужність прокачки 55 млрд кубів газу на рік. Він йде паралельно Північному потоку, поєднує РФ і Німеччину через дно Балтійського моря.

Контракт на транзит газу між українським Нафтогазом і російським Газпромом був підписаний наприкінці 2019 року. Він передбачає прокачку не менше 40 млрд кубів газу на рік на умовах ship or pay (качай або плати).

Контракт закінчується в кінці 2024 року. Щорічно контракт приносить Україні близько $2 млрд плати за транзит. Після запуску ПП2 Газпром може забезпечити європейських споживачів газу без українського транзиту.

БізнесЦензор розбирався, що означає для України рекордно висока ціна газу в Європі.

Газу в сховищах достатньо, але він не весь — наш

На підконтрольній українській владі території України знаходиться 11 підземних сховищ газу загальною проектною ємністю 31 млрд куб. м. ПСГ управляються компанією Укртрансгаз, яка входить в НАК “Нафтогаз”.

На початок вересня в українських газових сховищах зберігалося 18 млрд кубічних метрів газу. У планах НАКу — увійти в опалюваний сезон з запасами газу більше 19 млрд куб. м газу.

Однак, з урахуванням динаміки цін на європейський біржах, реалізацію цих планів можна ставити під сумнів.

Тому наразі варто опиратися на цифру запасів в 18 млрд куб м газу. Це на 30 % менше минулорічних показників.

З цих 18 млрд куб м — 3,3 млрд куб м належить компанія нерезидентам. Вони, за бажанням, можуть підняти ці обсяги з ПСГ і експортувати до Європи, або ж продати тут — в Україні. Однак, зважаючи на ціни на європейських біржах, Україні не варто розраховувати на ці обсяги.

Ще 0,9 млрд куб м газу в ПСГ належить українським компаніям, які будуть поставлені комерційному сектору.

Окрім того, ще приблизно 5 млрд куб м газу в українських ПСГ — це технічний буферний газ, який неможливо підняти. Він потрібен для підтримання постійного тиску у сховищах.

Таким чином, для проходження опалювального періоду Україна може розраховувати мінімум на 8,8 млрд куб м, плюс поточні обсяги видобутку.

“Так, до початку опалювального сезону в ПСГ буде закачано понад 19 млрд куб. м газу. Цього вистачить, щоб стабільно пройти опалювальний сезон. Є певні побоювання, пов’язані з можливим реекспортом газу, що належить нерезидентам”, — цитує прес-служба т.в.о. генерального директора Укртрансгазу Сергія Перелома.

Однак ризики виконання планів Укртрансгазу створює теплова генерація, яка не забезпечила достатні обсяги запасів вугілля на своїх складах: на 6 вересня на складах ГК ТЕС було накопичено вугілля: 765,5 тис. тонн при плані 1,75 млн тонн.

Ймовірно, що до початку осінньо-зимового періоду Україна не забезпечить наповнення складів ТЕС вугіллям.

Відповідно, у разі холодної зими, ТЕС будуть змушені використовувати природній газ для генерації електроенергії.

За підрахунками ОГТСУ — це близько 1,8 млрд кубів в сезон. В такому разі 19 млрд кубів, які Україна планує накопичити в ПСГ до зими 2021-2022 років, може не вистачити для проходження опалювального сезону без ризиків.

Газ для населення не подорожчає, але його може не вистачити

Ріс ціни на газ на європейських біржах і в Україні для комерційного сектору не вплине на ціну ресурсу для населення, адже в квітні 2021 НАК “Нафтогаз” підписав з постачальниками договори на поставку населенню за фіксованої протягом року ціною.

Суть цих домовленостей в тому, що “Нафтогаз”, який контролює більше 70% видобутку газу в країні, весь рік продає постачальнику газ по фіксованій ціні. Той, у свою чергу, дає побутовим споживачам (населенню) річну фіксовану ціну — “річний продукт”.

Договори було підписано з двома десятками компаній на загальний обсяг — майже 10 млрд куб м газу і з діапазоном цін — від 7,42 грн/куб м до 8,20 грн/куб м.

Найменшу ціну і найбільший обсяг від “Нафтогазу” отримала компанія олігарха Дмитра Фірташа “Йе Енергія”, НАК з квітня зобов’язався продати їй 6 млрд куб м газу по 7420 грн/тис куб м.

70% розподілу газу в Україні контролює олігарх Дмитро Фірташ. Під брендом компанії Фірташа — Регіональна газова компанія перебуває 22 оператори газорозподільчих мереж (обл- та міськгази) із 42, які працюють в Україні. Більшість облгазів були придбані Фірташем при Януковичі за символічні суми.

Облгази не можуть постачати газ і одночасно продавати його споживачам. Тому паралельно з операторами ГРМ у Фірташа працюють газзбути під брендом “ЙЕ Енергія”, які контролюють мінімум 60% ринку поставок газу.

Договори з постачальниками газу “Нафтогаз” підписав 28 квітня, в день звільнення голови правління Андрія Коболєва. Пізніше він пояснив, що “схема продажу газу для населення” була схвалена президентом Володимиром Зеленським.

Чи вистачить населення газу по 8 грн\куб? Контракти “Нафтогазу” з постачальниками газу не передбачали обов’язкового продажу цього ресурсу населенню.

Тобто, ці компанії отримали ресурс в кілька разів дешевше ринку, щоб поставити населенню, але постачальники не зобов’язані продавати газ виключно побутовим споживачам і можуть перепродати промисловості.

Наприклад, компанія ЙЕ Енергія Фірташа, яка отримала найнижчу ціну від НАКу та найбільші обсяги газу, гіпотетично може перепродати природний газ хімічним заводам GroupDF Фірташа.

Хімпідприємства олігарха є найбільшими споживачами газу в Україні, оскільки це паливо для них, яке з початку року подорожчало на 200%, є основною сировиною для виробництва мінеральних добрив.

Тарифи на опалення не зростуть, але це неточно

З 20 травня припинили діяти спецобовязки (ПСО) на ринку газу, після чого виробники тепла повинні самостійно вибирати постачальника газу за цінами ринку.

В “Нафтогазі” запевняють, що піднімати тарифи на тепло через ціни на газ в цьому опалювальному сезоні не доведеться, оскільки монополія запропонувала теплокомуненерго річні контракти з незмінною ціною — 7,42 грн за кубометр газу.

Водночас питання “піднімати/не піднімати” тарифи повністю належить до компетенції місцевої влади. Таким чином, рішення про підвищення тарифів кожне окреме місто чи селище буде приймати самостійно.

Теплокомуненерго не поспішають підписувати з “Нафтогазом” договори на поставки газу по “спеціальній ціні”. На 16 вересня договір на поставку газу уклала тільки половина постачальників тепла.

Інша половина вимагає від Кабінету міністрів зобов’язати ТОВ “Газопостачальна компанія” Нафтогаз трейдинг” виключити з договорів на поставку газу з підприємствами ТКЕ:

— умови попередньої оплати;

— нарахування штрафних санкцій в розмірі 10% на загальний обсяг спожитого газу;

— списання коштів з рахунків теплопостачальних підприємств у разі виникнення боргів;

— надання банківських гарантій.

Окрім того асоціація “Укртеплокомуненерго” стверджує, що запропоновані “Нафтогаз Трейдингом” квоти на поставки газу нижче необхідних на 10-15%. Відповідно ТКЕ доведеться докуповувати різницю за ринковими цінами, а місцевим радам піднімати тарифи на опалення (при ціні 10-11 тис грн/тис кубів підняття тарифів оцінювалося на 15-40%).

Державний сектор готується купувати газ по 20-30 за кубічний метр

Україна — газодефіцитна країна, ми імпортуємо з ЄС приблизно третину річних обсягів споживання газу. Відповідно стрімкий ріст цін на європейських біржах моментально відбивається і на вартості газового ресурсу для українського бізнесу і державного сектору.

За даними Української енергетичної біржі, на вересень середньозважена спотова ціна газу для комерційного сектору знаходиться на рівні 20,3 тис грн/тис ку б.

НАК “Нафтогаз України” в серпні на вересень продавав газ по 18 тис/тис куб м.

На жовтень середньозважена ціна газу на УЕБ зросла до 31,2 тис грн/тис куб м. За аналогічними цінами газ на наступний місяць продає і “Нафтогаз”.

УЕБ

Однак це не означає, що український бізнес працює за такими тарифами, оскільки вказані ціни є спотовими, за якими газ постачається за короткими контрактами на умовах негайної поставки.

Водночас більшість українських підприємств, які в значній мірі залежать від газу, працюють за довгостроковими контрактами і фіксованими цінами, а на спотовому ринку закуповують обсяги, які виходять за рамки вказані в контрактах.

Однак ситуація з закупівлями газу державними організаціями виглядає набагато гіршою. Видання Наші гроші проаналізувало останні тендери з закупівлі палива, де очікуванні ціни встановлені на рівні 16-30 і більше гривень за кубометр. Це у два-чотири рази дорожче, ніж держава гарантує населенню.

Мова про підприємства та організації, які використовують газ для своїх мінікотелень по всій країні. Лікарні, школи, університети, військові частини, сільради.

Було проаналізована 25 організацій, з них дев’ять виставили очікувано ціну в діапазоні 21-30 грн/куб, шість — очікують ціну в 20 грн/куб, десять — в діапазоні 16,6-19,2 грн/куб. 

Юрій ВІННІЧУК

Бизнес Цензор