Почему «Мотор Сич» с Богуслаевым попала под крутой замес: санкции США, госизмена и суд на $3,5 млрд

Богуслаев, представитель Китая и посол Украины в Китае. А начало было такое многообещающее…

Навколо продажу китайській Skyrizon одного з найбільших в колишньому Союзі виробників авіадвигунів, підприємства Мотор Січ, понад три роки була у підвішеному стані. Угоду між китайськими інвесторами заблокувала СБУ, акції компанії заарештовані, погодження від Антимонопольного комітету немає.

Проти продажу виступає стратегічний партнер України — США, що намагаються не допустити отримання Китаєм технологій подвійного призначення, якими володіє запорізький гігант.

Серпень 2020 року мав все змінити: китайські інвестори залучили союзника — харківського бізнесмена Олександра Ярославського. Він повинен був допомогти у вирішенні проблем і, в разі успіху, стати власником чверті акцій підприємства.

Китайська Skyrizon та одна з компаній Ярославського подали до Антимонопольного комітету нову спільну заяву про купівлю заводу.

Але дива не сталося. Продаж досі не завершився, харківського бізнесмена викликають на допити в СБУ. І головний сюрприз: проти тандему китайців та Ярославського неочікувано виступив багаторічний керівник і (екс)власник Мотор Січі В’ячеслав Богуслаєв, який сам привів до Запоріжжя китайську компанію.

На додаток до всіх проблем, китайський інвестор Мотор Січі вже в січні 2021-го потрапив під санкції США.

Що взагалі відбувається і чи є у китайців шанси отримати завод або компенсацію від України?

ПАТ “Мотор Січ” — один з найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки та промислових газотурбінних установок. Постачає продукцію більш ніж в 100 країн світу. За три квартали 2020 року (останні наявні дані) Мотор Січ отримала 7,68 млрд грн доходу і 930 млн грн чистого прибутку проти 532 млн збитку за аналогічний період 2019 року.

Як Мотор Січ (не) “потрапила” до Китаю

Акції приватної, але важливої для української промисловості та оборони Мотор Січі потрапили до китайських інвесторів у 2016 році. Після втрати основного ринку — російського — президент Мотор Січі В’ячеслав Богуслаєв зосередив зусилля на розвитку співпраці з Китаєм.

Він мав офіційну підтримку з боку держави: у липні 2017 року тодішній міністр економічного розвитку та торгівлі України Степан Кубів заявив про створення спільного підприємства Мотор Січі та компанії Skyrizon у китайському Чунціні. Згідно з планом, завод з виробництва авіаційних двигунів та газотурбінних установок мав відкритися ще минулого року. Але щось пішло не так.

СБУ заявила про розслідування можливої підготовки диверсії. Суд за клопотанням відомства наклав арешт на 56% акцій Мотор Січі, якими опосередковано володів новий власник компанії Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment — громадянин Китаю Ван Сіньлей . Простими словами, за підозрою СБУ китайці планували перенести виробництво до Піднебесної, а це ослабить обороноздатність України.

Богуслаєв згодом підтвердив продаж понад 50% акцій китайському інвестору.

На цю угоду також занепокоєно відреагували Сполучені Штати, адже з’явилася загроза, що Китай отримає доступ до необхідних китайській армії військових технологій.

Згідно з держреєстром, на третій квартал 2020 року понад 72% акцій Мотор Січі сукупно володіють сім компаній, 5% оформлені особисто на Він Сіньлея.

За законом, концентрація пакетів акцій понад 25% в одних руках потребує дозволу Антимонопольного комітету України. АМКУ такого дозволу не надавав.

У 2019 році були спроби реалізувати цю угоду спільно з Укроборонпромом, якому китайська сторона обіцяла віддати 25% акцій підприємства. Але АМКУ не погодив і це: Укроборонпром ризикував потрапити під санкції США, пояснив згодом рішення екс-очільник комітету Юрій Терентьєв.

Справа так і залишалась у глухому куті понад три роки.

Чотири спроби Ярославського та арбітраж

У серпні 2020 року з’явився новий гравець. До китайських інвесторів Мотор Січі приєднався український — бізнесмен Олександр Ярославський. Активність навколо заводу пожвавилася.

Його компанія DCH Group заявила про намір придбати 25% акцій Мотор Січі та спільно з “дочкою” китайської Beijing Skyrizon подала нову заявку до АМКУ, однак комітет повернув і її. Нові партнери не здалися — наприкінці листопада вони подали вже четверту за ліком заявку до АМКУ. Поки безуспішно.

Акції Мотор Січі досі під арештом. Інвестори не отримують дивідендів, не мають впливу на підприємство і навіть не можуть продати свої акції, стверджували їхні юристи. У листопаді Ярославський повідомив, що після оголошення співпраці DCH та китайської компанії прокуратура наклала черговий арешт на акції та кваліфікувала додатковий злочин — “державну зраду”.

Бізнесмена 19 січня викликали на допит в СБУ в якості свідка.

Хто кому рейдер? 

Гліб Канєвський, голова галузевої громадської організації StateWatch, пов’язує таку наполегливість Ярославського й китайців з подіями в США. “Щоб встигнути перебрати контроль за стратегічним підприємством України, поки там відбувалась зміна влади”, — пояснив він у коментарі LIGA.net.

Паралельно з судами Ярославський та китайці зіштовхнулися з проблемами на іншому фронті.

На 31 січня вони ініціювали проведення позачергових зборів акціонерів компанії, які за словами Ярославського, підтримали понад 80% тримачів акцій Мотор Січі. На зборах заплановано змінити підконтрольні Богуслаєву наглядову раду та керівництво Мотор Січі.

Їхній аргумент: за законом, усі акціонерні товариства зобов’язані проводити такі збори не рідше разу на рік, а востаннє вони відбувалися на Мотор Січі ще у березні 2017 року. В DCH називають це “серйозним порушенням прав власників акцій” і рейдерством з боку чинного керівництва підприємства.

Намір провести збори “рейдерством” назвали вже на самій Мотор Січі: у компанії заявили про інформаційний тиск.

“Не припиняються позови в суди, у яких бездоказово звинувачують підприємство та його керівників у неправомірних діях”, — розповіли LIGA.net у прес-службі компанії. Наприклад, за її даними, в одній зі судових справ проти підприємства, позивач, який володіє чотирма акціями компанії, вимагає ліквідувати Мотор Січ через непроведення загальних зборів акціонерів.

“Хоча проведення таких зборів в умовах, коли реєстр акціонерів заблокований (через арешт акцій. — Ред.), суперечить усім нормам законодавства про акціонерні товариства”, — стверджують на Мотор Січі.

Намагання розблокувати арешт акцій лишаються безрезультатними. На останньому засіданні 11 січня апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання.

19 січня з’явилася реакція китайського акціонера Skyrizon Ван Цзина на звинувачення керівництва Мотор Січі. “Такі заяви — це не просто нестримна жадібність і відплата злом за добро, а справжня зрада і абсолютна відсутність совісті” з боку Богуслаєва, говориться у заяві, опублікованій на альтернативному сайті підприємства.

Чому раптом зіпсувалися стосунки між менеджментом заводу та китайцями? Богуслаєв може бути невдоволений появою Ярославського, з яким він ні про що не домовлявся, припускають два співрозмовники LIGA.net з оборонної галузі.

Наприкінці 2020 року китайці подали в міжнародний арбітраж інвестиційний спір, в якому хочуть стягнути з України $3,5 млрд. Позиція інвесторів: українська влада експропріювала інвестиції китайських компаній, а також порушила інші їхні права, передбачені міжурядовою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій між Україною та Китаєм від жовтня 1992 року.

У цьому їм може допомогти чи не єдиний поки виграш у суді. 13 січня Печерський райсуд Києва зобов’язав слідчого ДБР, який розслідує кримінальну справу щодо можливих протиправних дій СБУ, визнати компанію Skyrizon потерпілою у кримінальному провадженні ДБР, пише УНІАН.

Втім, уряд України публічно відмежовується від конфлікту. “Україна — держава з ринковою економікою. Відповідно, держава не може втручатися у продаж пакетів акцій одним інвесторам іншим, купівлю цих акцій будь-ким. І тут насправді питання в площині третейських, судових суперечок. Коли рішення мають ухвалювати не політики, а неупереджені інституції, які призначені для цього в усьому світі”, — заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю Радіо Свобода.

20 січня уряд дозволив Мін’юсту найняти юристів в інтересах держави для міжнародного арбітражу з китайськими інвесторами Мотор Січі.

Санкції США: що вони змінюють

Співпраця Мотор Січі з китайською Skyrizon створює для України низку загроз, перелічують у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР). Зокрема, для розвитку національної вертолітної програми, ракетних програм, розробки безпілотників та проєктів у галузі авіабудівництва, можливої передачі критичних технологій до Росії. Наприклад, Мотор Січ виробляє двигуни для берегових комплексів РК-360 МЦ “Нептун”, літаків Ан-178, які держава закуповує для української армії.

“Китайського власника Мотор Січ вже не цікавитиме державне оборонне замовлення, особливо якщо йдеться про союзника США. Вони виконуватимуть своє оборонне замовлення”, — застерігає заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Михайло Самусь у коментарі LIGA.net.

Натомість 14 січня США додали китайську компанію Skyrizon, яка є покупцем акцій Мотор Січі, до санкційного переліку Міністерства торгівлі США кінцевих споживачів товарів військового призначення MEU.

Що це означає для України?

Можливість накладання санкцій США безпосередньо на Мотор Січ, у результаті чого виникнуть прямі загрози реалізації всіх існуючих та перспективних програм як всередині країни, так і з іноземними партнерами, пояснюють в ЦДАКР.

“Важливо те, як Штати сформулювали підстави для санкцій. Міністр торгівлі США Уілбур Росс у своєму виступі зазначив, що Skyrizon є китайською державною компанією, а не приватною, як це намагалася продемонструвати китайська сторона”, — наголошує Самусь.

“Хижацькі інвестиції та придбання технологій Skyrizon в Україні становлять неприйнятний ризик перенаправлення їх на кінцеві військові потреби в КНР”, — йдеться у самій заяві.

“Зверніть увагу: не дії українського уряду, а саме американського, фактично відгороджують Мотор Січ як виробника від китайського інвестора”, — каже Канєвський зі StateWatch.

 Уляна БУКАТЮК

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.

Комментарии закрыты.